Я ніким не була

Лєта Амфіратос

Я ніким не була і не стала, а все так змінилось. Не лишаю писати й триматись за краще минуле. Струни душ рвати силою думки та думкою сили. Час – пронизливий біль, регулятор Господніх задумок. Все навіки пішло... Поцілунки й північні утечі. Підліткова любов, що примусила серце горіти. Смак вина на вустах, запах «Бонду» та пам'ятний вечір. Охолола душа і ніяк їй уже не зігрітись. Це доросле життя я щодня відкидаю навмисне, І не хочеться вірити в те, що задумано Богом. Підступатиме смерть, лиш на небі Він кнопку натисне. Як же жити, коли... знаєш сутність свого епілогу? Незалежні? Брехня! Гарний жарт чи якась небилиця. Бо на кожному з нас непомітні для ока кайдани. А в кінці тільки вічна пітьма, і мені без різниці, Чи згадаєте словом хорошим мене, чи поганим.

2023-03-11 16:16:35

Інші вірші поета

Безсмертя країні! Захисник Тривога Донечка України

Інші поети

Jasper Zabini

@Jasper28

Lady K

@lady_k

Bouvardia

@Jeon_ashrakt

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15770

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1152