Antisocial

Amon Din

I know they meant good When locked me up in the safe room Told me all about rules Gave me guilt and my conscience Cultivated politeness But modesty trapped me in silence I was scared of what they might tell about me It forced me to hide Become pro in denial So wary I never played games Never been asking Never trust others Having been laughed at Long story short, I'm a case for psychiatrists Long story in dark colours But time wasn't any more kind Just that I was stubborn Kept me alive That's my confession Now I feel power The strange kind But it's the best I could find At night when they all shut up and leave I could crawl out of my room and breathe 25 04 20 Created for the beat: Antisocial dark piano underground

2020-06-18 06:17:55

Інші вірші поета

Up to your standarts The window #Banner Talking blood and bones

Інші поети

Princess Girl

@Princess_life

Женя Закарян

@Evgenia_zakaryan

Molaa Nori

@Molaa

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

3417

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5542