Люта війна
Анастасія
Мати чекає сина, Молить Бога , щодня, Щоб її дитина , повернулась до дому жива. Маленька дівчина сумує за татом , Не розуміє вона, Чому ,пішов воювати, Чому ,поряд з нею , його зараз нема. А ось на іншім кінці країни, Чорнобрива і молода , Вже ходить в чорній хустині Забрала коханого - проклята війна. І в кожному домі , В кожній родині , Що секунду луна молитвА "Повертайтеся хлопці , повертайтеся живими Нехай вже скінчиться ця люта війна."
2021-04-19 04:36:20
5
0
Інші вірші поета
мовчати Нема біди До кінця В сердці
Інші поети
Lady K.I.M
@lady_KIM
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3872
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13455