praeteriti

Anastasia levytska

И каждый раз фигня одна : - как ты достала , иди на..., За что мне Бог тебя послал , за что тобою наказал?! В твоих словах одна лиш фальш , вранью уже предела нет! Ну дорогой , ответь мне тоже - ты ведь же знал сколько мне лет! Я молодая , озорная: Ты не такую ведь искал, Тебе нужна совсем другая , Я просто лиш твой идеал. С красивым личиком , фигурой Но в голове сплошной бардак. Я жить лиш только начинаю , Да и незнаю что и как. За жизнь короткою свою , Я много сделала ошибок. А покажи мне "бабу" ту , Которая живет по книгах - "Вот так вот можна , так нельзя " Да кто придумал эти басни? Я у себя только Одна - Не буду жить под чей-то властью! Сто раз на грабли наступлю , Но вывод сделаю сама. И жить я только лиш учусь, Так ты со мною или на..?

2020-11-12 20:57:26

1

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5717

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2848