praeteriti

Anastasia levytska

И каждый раз фигня одна : - как ты достала , иди на..., За что мне Бог тебя послал , за что тобою наказал?! В твоих словах одна лиш фальш , вранью уже предела нет! Ну дорогой , ответь мне тоже - ты ведь же знал сколько мне лет! Я молодая , озорная: Ты не такую ведь искал, Тебе нужна совсем другая , Я просто лиш твой идеал. С красивым личиком , фигурой Но в голове сплошной бардак. Я жить лиш только начинаю , Да и незнаю что и как. За жизнь короткою свою , Я много сделала ошибок. А покажи мне "бабу" ту , Которая живет по книгах - "Вот так вот можна , так нельзя " Да кто придумал эти басни? Я у себя только Одна - Не буду жить под чей-то властью! Сто раз на грабли наступлю , Но вывод сделаю сама. И жить я только лиш учусь, Так ты со мною или на..?

2020-11-12 20:57:26

1

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5184

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

85

0

5254