praeteriti
Anastasia levytska
И каждый раз фигня одна : - как ты достала , иди на..., За что мне Бог тебя послал , за что тобою наказал?! В твоих словах одна лиш фальш , вранью уже предела нет! Ну дорогой , ответь мне тоже - ты ведь же знал сколько мне лет! Я молодая , озорная: Ты не такую ведь искал, Тебе нужна совсем другая , Я просто лиш твой идеал. С красивым личиком , фигурой Но в голове сплошной бардак. Я жить лиш только начинаю , Да и незнаю что и как. За жизнь короткою свою , Я много сделала ошибок. А покажи мне "бабу" ту , Которая живет по книгах - "Вот так вот можна , так нельзя " Да кто придумал эти басни? Я у себя только Одна - Не буду жить под чей-то властью! Сто раз на грабли наступлю , Но вывод сделаю сама. И жить я только лиш учусь, Так ты со мною или на..?
2020-11-12 20:57:26
1
0
Інші вірші поета
optio vobis
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2334
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5187