Кругаварот жыцця
Арлин Адамсон
Цяжэй за ўсё — нясці свой крыж Да самага канца. Здраджаем мы заўсёды; крычым: "Распні Хрыста!" А потым на каленях скрозь слёзы і наўзрыд Мы просім прабачэння за ўсе свае грахі. І Бог наш міласэрны даруе нам усё, Бо любіць нас бязмерна, як Сына Сваяго. А мы пасля адразу ідзём грашыць далей; І выбіраем горда: "Распні Хрыста хутчэй!"
2020-03-27 14:03:03
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Арлин Адамсон
@Вікторія Тодавчич Дзякуй❤️😘
Відповісти
2020-03-27 14:04:41
Подобається
Принцесса Лягушка = львица
О Боже как красиво и все понятно.
Відповісти
2020-03-27 14:07:18
1
Арлин Адамсон
@Принцесса Лягушка = львица Я очень рада, спасибо❤️🤗
Відповісти
2020-03-27 14:07:52
Подобається
Інші категорії
Вірші в прозі Привітання Подійні Любовні Філософські Поеми
Інші поети
شفق
@sabrine
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2472
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2758