Кругаварот жыцця
Арлин Адамсон
Цяжэй за ўсё — нясці свой крыж Да самага канца. Здраджаем мы заўсёды; крычым: "Распні Хрыста!" А потым на каленях скрозь слёзы і наўзрыд Мы просім прабачэння за ўсе свае грахі. І Бог наш міласэрны даруе нам усё, Бо любіць нас бязмерна, як Сына Сваяго. А мы пасля адразу ідзём грашыць далей; І выбіраем горда: "Распні Хрыста хутчэй!"
2020-03-27 14:03:03
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Арлин Адамсон
@Вікторія Тодавчич Дзякуй❤️😘
Відповісти
2020-03-27 14:04:41
Подобається
Принцесса Лягушка = львица
О Боже как красиво и все понятно.
Відповісти
2020-03-27 14:07:18
1
Арлин Адамсон
@Принцесса Лягушка = львица Я очень рада, спасибо❤️🤗
Відповісти
2020-03-27 14:07:52
Подобається
Інші категорії
Привітання Гумористичні Сумні вірші Історичні Любовні Поеми
Інші поети
Vinay Deshlahare
@avin_rafael
yoona
@yoona_yeol
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1300
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1775