Коли
Коли ти, починаєш жити, по новому. Життя грає фарбами сповна. Ти крізь біль, проходиш перешкоди. Стаєш сильнішим у душі. Ти відкриваєш, по новому. Цей дивовижний світ в собі. Цей світ, в якому є лиш ти. І місце ще для когось одного. Тепло і затишок для них. Він створений лиш для одних. І де немає дня і ночі. Немає болю і старжань. Де є добро, а може і надія. Десь там живе любов твоя. То почуття, яке дарує силу. Силу, що творить дива. І ти дивуєшся наскільки сильна, може бути, твоя в душі мета. І дні проходять, минають ночі. Всі спогати дають тепло. Тепло, яке зіргіє на одинці. Тепло, яке залишили в тобі. Ми ті, ким хочемо ми бути. І зміни бачим, тільки ми. І вдячні тим, хто  з нами є навіки. Хоча б за те,  що залишили слід в твоїй душі хоча б на мить. Це все дає тобі надію. І мотивує рухатись в перед. Цей світ, який навколо тебе. Який наповнює тебе. І новий день, дарує крила. І ти летиш, на зустріч небесам. А в небі сонце, світить лиш для них. Для тих хто залишився, в тобі хоча б на мить. Коли ти, починаєш жити, по новому.
2019-01-17 09:24:32
6
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9720
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1985