Коли
Коли ти, починаєш жити, по новому. Життя грає фарбами сповна. Ти крізь біль, проходиш перешкоди. Стаєш сильнішим у душі. Ти відкриваєш, по новому. Цей дивовижний світ в собі. Цей світ, в якому є лиш ти. І місце ще для когось одного. Тепло і затишок для них. Він створений лиш для одних. І де немає дня і ночі. Немає болю і старжань. Де є добро, а може і надія. Десь там живе любов твоя. То почуття, яке дарує силу. Силу, що творить дива. І ти дивуєшся наскільки сильна, може бути, твоя в душі мета. І дні проходять, минають ночі. Всі спогати дають тепло. Тепло, яке зіргіє на одинці. Тепло, яке залишили в тобі. Ми ті, ким хочемо ми бути. І зміни бачим, тільки ми. І вдячні тим, хто  з нами є навіки. Хоча б за те,  що залишили слід в твоїй душі хоча б на мить. Це все дає тобі надію. І мотивує рухатись в перед. Цей світ, який навколо тебе. Який наповнює тебе. І новий день, дарує крила. І ти летиш, на зустріч небесам. А в небі сонце, світить лиш для них. Для тих хто залишився, в тобі хоча б на мить. Коли ти, починаєш жити, по новому.
2019-01-17 09:24:32
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3084
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5868