Maya Angelou?
gVampire gVampire
A believer of African religions Encourage the supplicant to give RESPECT To the spirits in the trees, water, and flowers And the air the world breaths together Am aware of the presence of the spirits In everything ARTIST Maya Angelou Is the women to tell us what we are, Not oh others choose for us to be In life, if Maya Angelou was here right know she Will tell u the same thing I'm telling WHAT IS SHE TRYING TO SAY IN HER BOOKS. Maya Angelou Is giving us a sign in her stores Like not everyone person that grows up can be rich Get a job and pay for are bills Not everyone can grow up and be that way And she is telling us not all lives a bad u know Maya Angelou Life was bad, bad things happened to her but she didn't give up U shouldn't ether. BLESS: MAYA ANGELOU THANK U SO MUCH FOR TELLING US WHAT TO DO IN LIFE, AND NOT ALL LIFES A PERFECT. BY. DE'MAURIAY GRAY
2018-06-18 23:54:21
0
0
Інші категорії
Для дітей Вірші в прозі Поеми Гумористичні Пейзажні Радісні вірші
Інші поети
Marry Dead
@marry_dead
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5023
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12605