Maya Angelou?

gVampire gVampire

A believer of African religions Encourage the supplicant to give RESPECT To the spirits in the trees, water, and flowers And the air the world breaths together Am aware of the presence of the spirits In everything ARTIST Maya Angelou Is the women to tell us what we are, Not oh others choose for us to be In life, if Maya Angelou was here right know she Will tell u the same thing I'm telling WHAT IS SHE TRYING TO SAY IN HER BOOKS. Maya Angelou Is giving us a sign in her stores Like not everyone person that grows up can be rich Get a job and pay for are bills Not everyone can grow up and be that way And she is telling us not all lives a bad u know Maya Angelou Life was bad, bad things happened to her but she didn't give up U shouldn't ether. BLESS: MAYA ANGELOU THANK U SO MUCH FOR TELLING US WHAT TO DO IN LIFE, AND NOT ALL LIFES A PERFECT. BY. DE'MAURIAY GRAY

2018-06-18 23:54:21

Інші категорії

Соціальні Вірші до свят Філософські Поеми Подійні Вірші в прозі

Інші поети

tata

@tata4u

ريي ")

@Ree_e4

Lady Laura

@Tina_Hala

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

2940

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12552