Ну , як так ?

Анна Лущевич

Як так , ну як так , навіщо рубали , навіщо ламали природу цілющу ? Як так , ну як так , навіщо усе зруйнували ? Ви маєте сонце , небо та землю , Їжу та воду і гаджети теж , а в апетитах не маєте меж . Ви маєте все , не віддаєте нічого . Не можете просто жити і все навкруг цінити . То будьте людьми природа Вас просить ! Та люди не чують ... Вона аж голосить ! Як так , ну як так ...

2020-11-11 13:46:01

Інші вірші поета

Помилки Ми Падаю Роздуми

Інші поети

Тетяна

@Tetyana1

Татьяна Семенюк

@Belka15

Jasper Zabini

@Jasper28

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

5056

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

3145