Я чую крики та відчуваю страх...

Анна Лущевич

Я чую крики та відчуваю страх Вже все летить , я відчуваю швидкий крах Під ногами зникає земля Й добре відчуваю , що тепер я німа Пробили мені серце срібною стрілою Прикрашене тепер воно чорною дірою Та кричати не маю я сил чи бажання Не побачите моїх сліз чи зітхання Це вже загинуло , як і моя душа Не вірю що колись її мала , вона мені чужа Погляд очей , що наче чорне море Мертві й без ознак життя , людина в них тоне Холодний наче лезо від ножа цей голос Він з ріже все , всі почуття ,й останній колос Ти не підійдеш навіть на крок Та як спробуєш не переживеш ти цей урок Ця скриня вже зачинилась Дійсність для неї спинилась Плин часу на завжди вже зник А голос мій звісно ж затих Та як посміє хтось відчинити той скарб І знову окутає серце несамовитий жах Лиш колоти у відповідь для мене шлях Лиш так підніму програшу свого стяг Лиш так врятувати те що залишилось зможу Почуття проживе хоч трохи , якщо захочу Та сенсу його берегти я не бачу Бо від цього нічого я вже не втрачу Лиш коли серце вже покрите дірками Й сама почала кидатись кілками Вже з'явилось дивне відчуття Наче знову з'явились почуття Та лише страх зі мною до кінця Без нього немає й просто марення Та щоб не говорила , вам вже все відомо Лиш біль породжує себе самого , замкнуте коло

2023-01-31 10:12:48

5

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12029

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4431