Мрійниця
@annusya_polishchuk
Вірші
Руйнівники стін
Де той словник, по якому тебе читати? Де та інструкція, яку треба розкласти І крок за кроком вивчати, Щоб швидко і легко Тебе розгадати. Які лекції слухати, Які сайти гортати, Щоб стежку до серця твого Знайти й протоптати? Квіти й цукерки, іграшки і писульки Про сни солодкі і ранки казкові Аж ніяк не можуть гарантувати Твоєї палкої й вірної любові. Бо серце твоє - то замок зі стінами, Де рів із водою і дракон на даху, Бо серце твоє - то рана негоєна, То безліч історій про кохання й жагу Бути разом назавжди і вічно кохати І чути від когось заповітне "Люблю". В тому серці сховались іще болі і жалі, Що підживлюють страх, не дають іти далі. Там леліються бережно сумніви давні, Що любові немає - є лиш горе й печалі. Та хочеться вірити, що час гоїть рани, І ти посміхнешся й захочеш йти далі, Будувати стосунки, будувати любов, Що наснажує жити і підбурює кров. Я зроблю все можливе, щоб ті стіни упали, Що так бережно й довго ти собі будувала. Я буду любити, я буду чекати, Всю душу і тіло тобі віддавати!
0
0
203
І нехай весь світ зачекає
Немає кращого способу прокинутися зранку, ніж обійми коханої людини і ніжний поцілунок... Час на мить зупиняється... А вже потім будуть кава, ранковий душ і шалений темп цього божевільного життя.
7
0
592