Вірші
Руйнівники стін
Де той словник, по якому тебе читати?
Де та інструкція, яку треба розкласти
І крок за кроком вивчати,
Щоб швидко і легко
Тебе розгадати.
Які лекції слухати,
Які сайти гортати,
Щоб стежку до серця твого
Знайти й протоптати?
Квіти й цукерки, іграшки і писульки
Про сни солодкі і ранки казкові
Аж ніяк не можуть гарантувати
Твоєї палкої й вірної любові.
Бо серце твоє - то замок зі стінами,
Де рів із водою і дракон на даху,
Бо серце твоє - то рана негоєна,
То безліч історій про кохання й жагу
Бути разом назавжди і вічно кохати
І чути від когось заповітне "Люблю".
В тому серці сховались іще болі і жалі,
Що підживлюють страх, не дають іти далі.
Там леліються бережно сумніви давні,
Що любові немає - є лиш горе й печалі.
Та хочеться вірити, що час гоїть рани,
І ти посміхнешся й захочеш йти далі,
Будувати стосунки, будувати любов,
Що наснажує жити і підбурює кров.
Я зроблю все можливе, щоб ті стіни упали,
Що так бережно й довго ти собі будувала.
Я буду любити, я буду чекати,
Всю душу і тіло тобі віддавати!
0
0
199
