Руйнівники стін
Де той словник, по якому тебе читати? Де та інструкція, яку треба розкласти І крок за кроком вивчати, Щоб швидко і легко Тебе розгадати. Які лекції слухати, Які сайти гортати, Щоб стежку до серця твого Знайти й протоптати? Квіти й цукерки, іграшки і писульки Про сни солодкі і ранки казкові Аж ніяк не можуть гарантувати Твоєї палкої й вірної любові. Бо серце твоє - то замок зі стінами, Де рів із водою і дракон на даху, Бо серце твоє - то рана негоєна, То безліч історій про кохання й жагу Бути разом назавжди і вічно кохати І чути від когось заповітне "Люблю". В тому серці сховались іще болі і жалі, Що підживлюють страх, не дають іти далі. Там леліються бережно сумніви давні, Що любові немає - є лиш горе й печалі. Та хочеться вірити, що час гоїть рани, І ти посміхнешся й захочеш йти далі, Будувати стосунки, будувати любов, Що наснажує жити і підбурює кров. Я зроблю все можливе, щоб ті стіни упали, Що так бережно й довго ти собі будувала. Я буду любити, я буду чекати, Всю душу і тіло тобі віддавати!
2020-07-31 06:58:07
0
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4383
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1775