ذاتي الجديدة
قلبي؟... ءتنبض يا قلبي جيداً؟ أستشعر منك نبضات غير راضية هل يأست مني؟ أنا أسفة فمشاعري غير موزونة ، حين أراه أنسى من أي كون خلقنا أشعر بضياع هل أنت بخير يا قلبي؟ أعلم أنا جروحكَ لم تلتألم بعد ولكن تماسك فربنا تكون شروخ فى ما بعد. ءنخرج سوياً في نزهة؟ مهلاً.. أخشى ان تُبعتر مني أشلائك فتسبب وحدتي. ءتتخلى عني؟ لا تفعل فأنت أخبرتني أنكَ ملكي قلبي! لما الصراخ؟ ، لقد أحتل الفراغ داخل خليلك 'رأتي' لما النحيب؟ فهل يجبُ عليّ أن أعرفُكَ بذاتي الجديدة؟ أنا المستغيثة أنوح بالخلاء ليرتد صوتي بصدى دون أن يسمعه احد. أنا المنبوذة ، أفكر بخلوتي وعزلتي عن دفئ عائلتي اللطيفة. أنا المقتولة ، لقد قتلتني الحياة وتركتكَ لي يا خليلي. سامحني ، فأنا أهديتُكَ لأحد ظننته سيصونكَ ولكن ماذا ؟ عدت لي أشلاء مكسورة. أنا المنهارة هل لي من معين؟ #منة_المعداوي
2020-09-01 22:34:10
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
مِنّة
@Kim Flower حبيبتي 💜💜💜💜
Відповісти
2020-09-01 22:43:26
1
Kim Flower
@مِنّة قلبييي 💜💜
Відповісти
2020-09-01 22:44:11
Подобається
Ghadeer_29
😭😭😭😭محلاااهااااااا❤❤❤❤❤❤❤
Відповісти
2020-09-13 18:46:04
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11682
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8553