переломний момент
її не сприймали серйозно і.. вона ще з дитинства дізналась про самотність і страх, від якого щоночі здригалась, від нічних жахіть, яких постійно боялась, та згадок про те, як над малою знущались. щоправда, тривали роки, а вона залишалась самотня, до моменту подарунку від жовтня. дівчинка полюбила життя і стала справді щаслива, і стала принцесою якій привозили все, що вона попросила, та важливі були не подарунки і виконання бажань, її рятували від болючих страждань.. але тимчасово.. і згодом, малеча дізналась про смерть близької людини, і це розбило її вщент. серце пронизнуло біль, а очі заблищали від дитячих сліз, принцеса сховалась від них, і з часом, дізналась про злість. дитинства більше немає, а друзі.. тепер це тваринки, та дехто найближчий, що живе на хмаринках.. дівчинка закрилась в собі, знайшла порятунок в "дорослих" книгах, де персонажі фігурували у вбивствах, вона любила читати те, що описано в детективах. вона дорослішала розумівши, що вже давно стала доросла, однолітки всього лише діти, які псують все, що навколо. їх цікавлять лиш ігри, жорстокість та.. булінг не сподобалась їм, тож вони кинули в неї гусінь. фізичне та психологічне насилля і.. знову страждання, за що маленькій принцесі ці кляті випробування? вона виросла, але усмішка все та ж мила, з ямочками, але лише тоді, якщо вона щира. її друг це мовчання, яке переходить в повільне ігнорування, травм та болі, аби сховатись за посмішкою яка рятує від помирання, адже навіть через велику кількість років боляче знову, лише біль тепер від кохання.
2024-01-16 23:53:40
1
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5691
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15934