Вірші
переломний момент
її не сприймали серйозно і.. вона ще з дитинства дізналась
про самотність і страх, від якого щоночі здригалась,
від нічних жахіть, яких постійно боялась,
та згадок про те, як над малою знущались.
щоправда, тривали роки, а вона залишалась самотня,
до моменту подарунку від жовтня.
дівчинка полюбила життя і стала справді щаслива,
і стала принцесою якій привозили все, що вона попросила,
та важливі були не подарунки і виконання бажань,
її рятували від болючих страждань..
але тимчасово.. і згодом, малеча дізналась про смерть
близької людини, і це розбило її вщент.
серце пронизнуло біль, а очі заблищали від дитячих сліз,
принцеса сховалась від них, і з часом, дізналась про злість.
дитинства більше немає, а друзі.. тепер це тваринки,
та дехто найближчий, що живе на хмаринках..
дівчинка закрилась в собі, знайшла порятунок в "дорослих" книгах,
де персонажі фігурували у вбивствах,
вона любила читати те, що описано в детективах.
вона дорослішала розумівши, що вже давно стала доросла,
однолітки всього лише діти, які псують все, що навколо.
їх цікавлять лиш ігри, жорстокість та.. булінг
не сподобалась їм, тож вони кинули в неї гусінь.
фізичне та психологічне насилля і.. знову страждання,
за що маленькій принцесі ці кляті випробування?
вона виросла, але усмішка все та ж мила,
з ямочками, але лише тоді, якщо вона щира.
її друг це мовчання, яке переходить в повільне ігнорування,
травм та болі, аби сховатись за посмішкою яка рятує від помирання,
адже навіть через велику кількість років боляче знову, лише біль тепер від кохання.
1
0
212
останній крик
знову нестерпно бракує кисню,
певно, біль знову тисне на тонку шию.
сльози промивають очі, певно, щоб ясніше бачити,
вона сильна і мабуть, її легко втратити,
вона швидко піде, рухаючись далі
думаю, це хороша сторона її медалі.
її ламали та били, вбиваючи маленьку дитину,
чому? вона не пам'ятає причину,
можливо, вже й справді забула,
певно, дівчинка ще з дитинства збагнула,
що її слабкість — це ворог,
лиш іграшки це вірний психолог.
вона мовчала про біль та згодом, навіть не плакала
при людях.. всім було байдуже навіть коли закричала:
-допоможіть, прошу, мені страшно!, - ця тиша вбивала,
вона йшла в невідомість, певно, давно вже сприйняла.
-я тут одна.., - і сльози полилися з очей картавої мишки,
з того часу більше ніхто не чув її крики.
1
0
186
я пишу далі, а ти..?
між нами стіна, певно, залізобетонна,
купа заплутаних днів та думок, певно, вже тонна.
можливо, було б інакше, якби ми жили в домі напроти,
але все ж, я пишу далі, ти не проти?
кожен вечір думок стає болючо самотнім,
години змінюють ночі, а діалог.. залишається все ще порожнім..
я пишу, хоч і знаю, що відповідь буде лиш раз на декілька днів,
не здаюсь, лише у снах потрапляю в твій Львів..
сни з тобою порятунок від цих страшних снів,
все що я хочу, почути знову твій милий спів.
1
0
213
побачення в Монреалі..?
загляніть в мою душу, заховайтесь і двері зачиніть,
підійдіть ближче та міцно-міцно обійміть..
тривожте ночами, прошу лиш на мить,
хочу вдихати ваш запах, він дуже п'янить..
вас не описати, збирайте речі, ми летимо у Монреаль,
з нашої подорожі запам'ятаю кожну важливу деталь.
я боюсь висоти, але з вами зовсім немає страху,
з вами не страшно навіть потонути в гріху..
0
0
136
Люцифер..
вона п'яніє, щоправда, тепер лиш від гарячого чаю
алкоголь? ні, я таке не сприймаю.
лише шен пуер подарований восени,
що має смак поцілунку від..
сатани?
Люцифер.. псевдонім що викликає мурахи,
зіграємо знову цю партію в шахи?
програю я вам, знаючи, що це перемога,
поцілуйте скоріше щоб я не сказала ні слова.
ви моє натхнення і смертельна хвороба,
що ж, розпочнемо цей рік з ери любові?
0
0
137
любов в підмогиллі
вона одна і навколо лиш дим цигарок,
електронних..вони заспокоюють від пасивних сварок.
думки стискають її горло даруючи біль,
вони не спілкуються.. хто тут переміг?
але віра жива, і почуття все ще сильні,
а любов..схожа на квіти, що ростуть в підмогиллі
розбитих сердець, які тепер вже безсилі
добиватись уваги цих двох, що живуть на одній гордій хвилі.
0
0
137
королева мечей..?
кубик льоду ховається в чашці з гарячим чаєм,
пити холодне чудово коли тепло помирає.
новий смак зароджується з кожним ковтком смачного напою,
ховаючись в дзеркалі з сяючою красою
в рожевому світлі, де її сяючі нефритові очі
закохано дивляться на себе протягом цілої ночі.
вона посміхається, торкаючись рукою плечей,
що ж тобі розповість ця королева мечей?
-карти кажуть, ви будете разом через півроку!
почула вона колись у дивних "гадалок" з тіктоку.
щоправда, вона не вірить у магію, це все просто казки.
що ж, варто написати про це нові листи
щоправда, тепер без адресата, напевно
чи можливо, дистанція це.. даремно?
0
0
234
новорічна ніч..
холодне соджу.
маракуйя і самотня вечеря при свічках.
здається, це вже снилось мені у снах.
в її думках ще не написані вірші,
щоправда, це тепер буденна ніша.
антидепресант холоне в термосі з лимоном,
вона усміхається заливаючи біль бетоном.
цієї ночі вона народиться знову,
забувши кожну погану розмову.
усміхнена, весела, красива і певно.. жива,
а смуток.. нехай забирає з собою вдова.
0
0
185
вона лиса, змія і вона відьма..
зима..
вона боїться зими і певно, зовсім не дарма.
лише холод і страх, а радість.. її поглинає пітьма.
панічні атаки стали її кращим другом останні декілька років.
ось стрес і виснаження, до атаки всього лише декілька кроків.
вона втомлена..
але не дивлячись на труднощі,
все ще закохана..
її вбивають, скоро спалять на вогнищі.
як відьму, адже.. вона лиса, вона змія, і вона відьма —
сказав колись він посеред фільма.
його голос постійно живе в її голові,
лише він.. і навколо всі інші стали німі.
0
0
117
випробування..?
морозний холод змішується з димом в її легенях
і.. тривожні думки підступно ховаються в кишенях.
вона лиш мовчить, додаючи краплі сліз в чашку з чаєм,
в ньому ховається згадка про час, де ми щиро кохаєм..
спілкування.. відтепер це лиш декілька слів на добу,
в кращому випадку, та ми виграємо цю боротьбу.
боротьбу за смерть, життя чи шалене кохання?
щоправда, цей місяць лиш суцільне страждання,
та, чи буде це для нас випробуванням?
так, лише у випадку взаємного саморуйнування.
тож прошу, зроби крок на зустріч, дозволь бути поруч в найважчі моменти,
обійняти так міцно й ніжно, з'єднавши серця розбиті фрагменти.
почервонілі від сліз очі врешті розкажуть про почуття в документах
про наше кохання і ми заховаємось в ньому, як в ключових елементах.
0
0
129
кров.
вона врешті-решт влаштувала побачення.
сама собі, з келихом червоного напівсолодкого, кольору венозної крові з думками про його чарівний голос та ніжні дотики..
попередньо приготувавши собі улюблений японський десерт дайфуку вона увімкнула новий серіал.
відпочинок.
схоже, вона вже й забула про значення цього слова, але..
це все зміниться, справді.
думаю, варто лише зачекати і все знову буде чудово.
вони напишуть разом вірш, точно не останній, але тепер, в обіймах один одного.
вони впораються.
безсумнівно.
0
0
146
ліки від панічних атак
вона знову ковтає заспокійливі в надії позбутись від панічної атаки,
яка стискає її тонку, мокру від сліз шию під звуки Цикади.
її голос тремтів, вона знов задихалась від жахливого болю
який вона тримає в собі, ховаючи за дзеркальною красою.
віднині, вона щодня помирає в очікуванні нового удару
бере в руки голку без нитки, це замість кинджалу..
0
0
157
її тіло та дим..
вони знайдуть її тіло в красивій шовковій сукні кольору Chardonnay,
на чарівних ніжках будуть підбори, ймовірно, в стилі Mary Jane..
покусані до крові та синців вуста буде перекривати червона помада..
вона ніколи не зраджує червоним помадам, це її улюблена маска..
на столику, певно, буде ще теплий шоколадний чай з кленовим сиропом,
вона любила цей смак з присмаком диму, це була асоціація з її домом.
дім.. щоправда, тимчасово далеко, це прикро,
та сподіваюсь, що час цей мине швидко..
0
0
141
підказка ховається на початку
Кава без цукру, холодна ніч за вікном,
Однак, хто сказав що це може бути лише сном?
Хоча, поряд з вами мені справді комфортно писати
Авторські вірші про те, як нам буде добре мовчати
Ймовірно, ми зможемо навіть.. кохати?
Місяць яскраво сліпить нам прямо в очі
Екзамен на щирість складемо протягом ночі?
Напевно, між нами все ж є щось особливе,
Елегантно скажу, що ваше тіло дуже звабливе..
0
0
124
вечір спокусливих віршів
навколо дим цигарок і ми п'яніємо в танці,
вам холодно в ніжки? зараз принесу теплі капці!
ваші руки блукають в моєму волоссі,
а я ж, вже бачу поцілунки на вашому торсі..
ми кружляємо в вальсі неначе в романі,
ваші вуста все ближче, ми тепер п'яні?
тсс, сьогодні вечір спокусливих віршів,
тож, давайте напишемо декілька хтивих рядків?
я торкнусь вашої шиї, подивлюсь прямо в очі
ох, я хочу залишитись у вашому полоні..
в кімнаті спекотно і вже спітнілі долоні..
від хвилювання чи бажання поцілувати у скроні?
заварю нам пуер з ароматом жасмину,
наберусь сміливості, хоча б краплину
і потім, намалюю на вашій шиї багряну картину~
0
0
111
хтиві вірші?
віднині мені не потрібен весь всесвіт,
хочу лише вічність чути ваш шепіт..
залишу слід від помади на тілі,
покажіть, наскільки вуста ваші вмілі?
розкажемо клятву, будемо завжди собі вірні,
здається, що ми з вами.. рідні?
натхненно напишемо хтиві вірші,
щоправда, чи будуть думки наші грішні?
ми з вами рідні, та це не інцест.
поцілуйте у скроні, я люблю цей милий жест.
0
0
270
вічне кохання..?
ваш ніжний голос віднині викликає залежність.
ваші вуста на моїй руці.. яка шляхетність.
напишемо знову вірш? покажіть свою майстерність.
щоправда, кожен такий вірш синонім слова "відвертість".
спільні бажання, думки, стиль римування..
навіть ім'я, що викликає здивування.
я візьму вас за руку крізь хвилювання,
можливо, спробуємо дізнатись про вічне кохання?
та знаєте, ми й справді дуже схожі..
може, влаштуємо побачення у Львові?
0
0
140
яд для коханок
скажіть, ви справді так схожі на мрію?
признайтесь хутчіше, я повторю цю дію.
здається, з вами моє серце знову.. тліє?
зізнайтесь мені в коханні, думаю, це нас зігріє.
давайте разом зустрінемо цей світанок?
зі смачного чаю в обіймах розпочнемо ранок,
проте, я додам краплю яду у ваш сніданок
у випадку, якщо дізнаюсь про існування коханок~
0
0
103
ми з вами приречені..
я так захоплююсь вами, мені бракне слів,
тож, давайте заховаємось посеред снів?
прокинувшись, повернемось до наших садів,
і я прокладу дорогу до серця шляхом помади слідів..
холодна пора, проте з вами тепло,
дні без вас, здається, схожі на.. пекло?
даруйте, від вас в серці терпко,
продовжуйте грати, моя мила скрипко..
це так дивно, ми з вами приречені,
мої питання, мабуть недоречні,
ми з вами все ж дуже ліричні,
сліди ваших губ, такі романтичні..
написано разом, це так інтимно,
я так хочу до вас, дуже нестримно,
ми два інструменти, це наша симфонія,
усміхніться для мене, це наша гармонія.
0
0
83
інтимність..
писати один вірш на двох, це.. інтимність?
між нами велика відстань, це прикрість..
проте, я відчуваю ваше тепло і потрібність,
дякую, що показуєте мою особливість!
здається, між нами все ж є сильний потяг,
хочу відчути ваші вуста на моїх скронях..
0
0
120
магія схожих протилежностей
як я раніше говорив, ви дуже схожі на конвалію,
я залежний, як ви назвете цю магію?
просто дайте мені руку, я покажу вам всю італію,
ох, пані, дозвольте обійняти вас за талію..
ви одним видом прикрашаєте цей світ,
ваша вбивча краса схиляє створити новий заповіт,
одним словом ви можете розтопити весь сніг,
лише один погляд, і я схилю весь світ до ваших ніг..
на вулиці сніжно, нам поруч так ніжно,
ваша рука тепер в моїй і це так.. суміжно?
покажіть мені місто, я так люблю коли між нами тісно,
випадковий дотик до ніжних вуст, проте, я зробив це навмисно..
0
0
79
щось між раєм та пеклом
ваш ніжний голос лунає в голові ехом,
ви щоразу зачаровуєте мене своїм тембром..
з вами, я все частіше відчуваю себе.. натхненним поетом?
із задоволенням насолоджуюсь цим моментом.
та чи можна вважати ці вірші психологічним портретом?
якщо так, то наші думки будуть лише нашим спільним секретом.
адже, вайб наших віршів.. щось між раєм та пеклом,
та думаю, це краще, ніж заняття сексом~
0
0
137
число сім..
сьогодні я усміхаюсь.. справді, щиро.
щоправда, виною цьому кров і вино?
у мене ідея.. назвіть своє щасливе число.
порахую кожну сльозу, що впала раніше
та додам кожному в напій, щоб було смачніше.
чи можна сказати що це зілля магічне?
0
0
100
хтиві реалії..
ваші реалії як завжди симпатичні,
проте, чому ж думки такі драматичні?
а ваші руки, вони такі ж естетичні,
а рухи ваших вуст неймовірно пластичні..
зашторені вікна, інтимний момент,
де ж зараз блукає ваш абонент?
мабуть в житті ви - ключовий елемент.
намалюємо разом цей хтивий портрет?
просто візьміть в руки старий мольберт,
сьогодні нам допоможе дуже цікавий комплект~
стає дуже тісно, знімайте весь одяг,
стає дуже жарко, скуштуйте мій дотик,
я дуже уважний, покажіть кожен опік по тілу,
на спині моїй ви помітили кожну родимку, давайте по ділу.
вуста блукають по гарячому тілу,
тікати вже пізно, тож стрибаємо в цю хтиву прірву..
1
0
80
будь моїм натхненням
так, який ви кажете ваш улюблений чай?
той, що тихо на вухо промовляє "кінчай"..
адже, всього лиш ковток і злість скаже "бувай"?
мила, прошу, на почуттях моїх грай!
будь моїм натхненням, надокучай,
лише благаю, мене покохай..
я віддам тобі душу, але не кажи прощавай..
0
0
122
шоколад та ваніль
її вуста були на смак як шоколадний чай..
та певно, й не дивно, адже вона пила саме його зазвичай.
насолоджуючись смаком забувала про час,
адже, який в біса час, коли цей вечір для нас?
погода осіння, проте.. де її улюблена сонячна злива?
здається, ця погода занадто зрадлива..
щоправда, мабуть, це через її очі змарнілі?
проте, байдуже, вони не настільки журливі.
краще, заваріть ще чашку чаю зі смаком шоколаду й ванілі.
0
0
84
остання зрада..?
останній гудок... чому ж ти не почув її голос?
все ще думаєш, що вона тебе не послала в далекий космос?
любий, якщо був готовий до того, що б її зрадить
тоді вже не думай про те, що вона це так швидко пробачить.
для неї ти мертвий, тебе вже поклали в труну,
вибачай, але ти сам порвав цю останню струну.
0
0
89
ми не будемо разом.
сьогодні закінчилась наша остання розмова..
про це, і я вже не дивуюсь тому, що знову прозвучала відмова..
мила, а що ти хотіла почути знову?
милу розмову про почуття світанкову?
чи може, що ми будемо разом, вже "офіційно"?
ні! так чому ж реагуєш на це так емоційно?
1
0
81
безглузді образи.
ну справді, що відбувається тут навколо нас?
пам'ятаю, ми говорили про це, та чи є вже цей шанс?
так, ти не бажаєш вступати у серйозні стосунки,
але, чому дозволяєш говорити про поцілунки?
ой, точно, тобі ж не потрібні ці безглузді образи,
та знаєш, милий, ці твої слова майже викликають відразу..
0
0
154
прошу, вбий.
прошу, вбий мене своїми руками..
я все ще та, кого ти шукаєш роками?
чи.. це була брехня у словах між рядками?
ти лікував шрами на серці своїми вустами,
але.. згодом сам змусив щодня умиватись сльозами..
снідаю склом, п'ючи чай малими ковтками,
згадуючи, як ми обіймались холодними днями,
але.. що наразі залишилось між нами?
хто для тебе я зараз і ким буду надалі?
мені ж здавалось, що ці стосунки тривалі..
можливо, наше рішення все ж, просто невдале..?
давай заховаємось в порталі між цими світами,
десь там, де один одного ми здається.. кохали?
0
0
72
окремо я, і окремо ти..?
уявляєш? ти досі живеш у моєму розтопленому серці..
і тепер лише сльози замерзають на блідому лиці.
мерці.. всі інші люди для мене вже просто ходячі мерці..
і ти, досі причина моїх ненавистних сліз, та сподіваюсь, не назавжди.
завжди? дивлячись в очі, говорили, що будемо разом завжди.
зажди.. чому ж з нас, залишились лише окремо я, і окремо ти?
розкажи! прошу, як від думок про тебе втекти?
сподіваюсь, ти не рятуєшся іншою від самоти..
пережди.. я не хочу чекати і вірити, що все це й справді кінець..
забудь про кляті принципи, хай їм грець!
я прошу тебе, обійми мене при зустрічі і забудь про все накінець..
0
0
86
причина моїх сліз..
зроби мені штучне дихання, адже я вже не витримую..
невидима рука щоразу стискає мою пошкоджену шию,
ще трішки, і я всі ці порізи сльозами залию,
а потім, кожну нову рану на серці віршами зашию..
я прошу, скажи мені хоч одне щире слово!
сподіваюсь, це рішення все ж було помилковим..
та знову прошу, годі снитись мені цими ночами!
я просто хочу, аби це не залишилось просто приємними снами..
скажи мені..що ж, бляха сталось між нами?
твоє вперте мовчання нагадує удари тупими ножами.
обійми при зустрічі, прошу, я вже не витримую..
причина моїх сліз, що ж тебе стримує?
якщо справді намагаєшся вбити — спробуй сильніше!
просто почни стискати мою шию міцніше,
і тоді, можливо, я вже не чекатиму що ти мені напишеш..
0
0
84
фейкове признання.
ви сказали "я люблю Вас", і знаєте, я у це вірю..
справді, ці слова для мене зовсім не кажуться дивом.
напевно тому, що це точно не можна назвати коханням..
скоріш, просто звичним листуванням?
виглядає це так, неначе було моїм проханням,
але, чи писав ти про це з хвилюванням?
0
0
137
нічне жахіття..?
я хочу забути цей день як звичне для мене нічне жахіття,
шкода, але ти все ще асоціюєшся в мене з сонця промінням..
дивно, та мені весь день не вистачає повітря,
та чомусь відчуваю, як хтось стискає мою шию з зусиллям.
знову намагаюсь тримати цю кляту дистанцію,
це жахливо, але я так чекаю на твою реакцію..
1
0
137
...
ох, боже, пані, ви так сильно змінились,
але ще нещодавно це могло тільки приснитись..
скажіть, що на вас повпливало?
можливо, нарешті, вас називають кохана?
ох, знаєте, я втрачаю вже розум,
думаю, ви вже прикрашаєте цей нудний соціум.
але, чи ваша посмішка щира?
чи знову думаєте, що вас прикрасить чорна могила?
серденько, годі носити ці кляті маски з року в рік,
вам погано кожного разу, коли на вулиці випаде сніг.
чому ця пора для вас така зневажлива?
я мрію про дні, коли ви будете справді щаслива..
0
0
73
ліки від самоти..?
гарячий чай вже заміняє весь соціум,
дивно, але ця смачна рідина не схожа на опіум..
я не вірю вже серцю та не бажаю стосунків,
думаєш, я далі буду чекати твоїх поцілунків?
та знаєш, мій любий, ким для мене є ми?
ти був сонцем, а я.. просто ліки від самоти?
0
0
79
транс.
цього ранку, на сніданок знову лише чай з цукром,
на вулиці шалена погода і я насолоджуюсь цим страшним звуком.
дивно, та вже декілька днів мій настрій абсолютно без змін,
ох, ні, знову тривога, я не хочу йти до двох стін..
та, чи в цьому є хоча б малесенький сенс?
це життя вже схоже на звичайнісінький транс..
0
0
106
шкода, але..
цей голос здається сповненим любові до вас,
але.. чи ця ніч створена лиш для нас?
що ж, ми просто більше ніж друзі, хоча..
ти так хочеш торкнутись вустами його плеча..
господи, пані, чи не зайшли ви занадто далеко?
ви все ще думали, що між вами все буде так легко?
стійте, прошу, не робіть крок у безодню,
ви вірите в те, що це буде неповторно..
але, не поспішайте з порадами серця, молю!
ви так багато разів вже пускали цю кляту сльозу,
що, здається, ваші очі стануть злішими за грозу..
для всіх, напевно, але, не для нього?
шкода, але йому варто сказати лиш слово..
0
0
81
мила, знаєш..?
мила, знаєш, сьогодні я буду хтивим,
але як втриматись від гри з твоїм цнотливим тілом?
твої стони збуджують мене щоночі,
розкажеш мені про те, чого не скажуть очі?
я хочу бути тим, хто завжди поряд,
мила, прошу, подаруй мені свій погляд...
0
0
80
звуки..
мила, ти чуєш цей прекрасний спів?
це настільки прекрасно, що мені вже бракує слів...
давай обіймемось, вип'ємо келих вина?
послухаємо як там палає, певно, в них температура зросла.
люба, який же прекрасний ваш сміх...
він мене зігріває навіть коли на вулиці сніг.
хочу насолоджуватись цією миттю весь час,
обіцяєш, що цей вечір пройде лиш для нас?
0
0
76
відраза.
думаю, твої вуста мають смак диму та лимонної кислоти,
це так дивно, адже серед розбитого світу залишилися лише я і ти...
знову вимкнули світло, ми тепер без зв'язку
але знаєш, кохана, я вже закохуюсь в цю пору...
на вулиці хмарно, вітер дме прямо в душу,
щоб побачити твій силует, я навіть очі примружу...
цікаво, а що зробиш для мене ти?
наскільки далеко зможеш зайти?
зачекай, а тобі це потрібно?
думаю, тобі давно вже все рівно.
цікаво, потрібно ще місяць, два, чи може вже й більше?
не думаю, що після всього стане все як раніше...
твій холод зігрівав лише мою образу,
думаю, ще декілька таких днів, і я вже відчую відразу.
я втомився чекати, хіба так важко для мене час відшукати?
в тебе є цілий тиждень, спробуй хоч цього разу все врятувати.
0
0
71
ким я є для тебе..?
тихо, знову вечір без світла, падає сніг за вікном.
нуль повідомлень сьогодні, та ніч зустрічає мене поганим сном.
як зазвичай, прокидаюсь, без твого "доброго ранку".
а що знову не так? питаєш у мене після невеликої сварки.
і справді, хіба за цей час щось змінилось?
в нас немає стосунків, здається, вони мені просто приснились.
я шукаю час аби частіше щось написати,
а тобі важко навіть просто відповідати...
думав, ти будеш писати поки я не заходив в ті нещасні два дні,
проте, я помилився, твоя присутність була лише в приємному сні.
мені було важко, хотілось покинути цей уявний дім,
а ти просто декілька днів дивилась клятий фільм.
інколи навіть хочеться поставити крапку...
навіщо я сказав про свої почуття на початку?
я втомився боротись за ці недо стосунки
хто ж знав що я отримаю від них такі "подарунки"?
сонечко, а ким взагалі є я для тебе?
кохана людина чи просто хтось там в інтернеті?
0
0
89
минуле..
здається, що минуле переслідує мене навіть в снах,
це лякає ще більше, ніж твої сльози на холодних вустах.
панічні атаки й недоспані ночі,
здається, що страх споглядає вже прямо в очі.
я відчуваю цей холод від моїх клятих видінь,
а коліна вже стираються в кров від постійних падінь...
але ж як це все нарешті забути?
спогади кожної ночі стали вже гірше отрути,
та коли ж, бляха нарешті спокій зможу відчути?
вже пройшли роки й місяці, як ти не можеш збагнути?
чому кожної ночі цим минулим хочеш мені дорікнути?
0
0
72
кайдани ігнорування..
я зігрію твої холодні руки...проте, чи дозволиш мені?
мене ваблять твої ніжні вуста, здається, вони якісь неземні...
я втрачаю свідомість, дозволь поцілувати у скроні...
постійні думки про тебе викликають безсоння.
я прошу, давай зустрінемось хоча б у сні?
твої холодні кайдани ігнору для мене занадто тісні
хочу порвати їх вщент, але я вже без сил
але нажаль, залишаюсь один в цьому сні посеред темних могил...
0
0
114
позаду..?
ви так мило говорите, що все вже позаду,
і це просто чудово, думайте лиш про себе кохану.
я завжди буду поруч із вами, моя пані
ваші сльози для мене — як гострим лезом по рані.
я готовий весь час цілувати ваші прекрасні вуста,
адже лише поруч з вами постійно радіє моя душа...
0
0
73
подряпини..
її подряпини на моєму тілі і я вже не можу триматись,
вона неймовірна, лише їй я дозволяю зі мною так гратись...
пришвидшене дихання і нам вже спекотно,
її руки мов пензлик, моє тіло — це полотно,
вона щось задумала, і... мені вже нервово,
але як же чекав я цього моменту невтомно.
її губи кружляють по моїй шиї,
я відчуваю укус, адже мої стони надто тихі.
мурахи по шкірі, я вже на межі,
це так дивно, ці відчуття для мене чужі.
ваші солодкі вуста сплелися з моїми в шаленому ритмі,
якби це було в книзі,
здавалося б, наче ми з вами хижі
а насправді, просто почуття наші занадто живі...
0
0
74
мертві комарі..?
мила, давайте подивимось на мертвих комарів?
їх тут досить багато, впринципі, як у світі.. котів?
помовчим, вип'ємо келих вина
лід між нами вже тане, що за дива?
градус вже вище, і температура зросла
обійми міцніші і я вже мрію про ваші вуста...
розмовляємо хтиво, озвучуємо найгарячіші думки
а хочете, у ліжку для нас будуть пелюстки?
валентин стрикало заграє посеред тиші,
обережніше, мила, нас підслуховують миші...
0
0
74
наступна станція..?
наступна станція — хтива фрустрація,
чому в ваших думках мастурбація?
метелики в животі в п'янім танці,
давайте закохаємось вранці?
знімемо маски і відкинем дистанцію,
мої губи це потяг, а ваші груди — це станція.
залишу доріжку з палких поцілунків,
ваші стони для мене найголовніший дарунок...
0
0
70
пристрасть..
я зв'яжу ваше тіло і змушу мовчати,
торкнусь шиї вустами і буду шептати:
-крихітко, сьогодні вночі ви будете стогнати...
не соромтесь кохана, ми лише двоє в кімнаті,
але потонемо в пристрасті неначе в безодні
і нас ніхто не врятує, не просіть допомоги.
ви затонули в хтивому морі,
назад вже немає дороги~
0
0
77
температура й вино..
краплі червоного напівсолодкого залишаються на ваших вустах і я борюсь з бажанням випити вас до дна...
моя рука з вашої талії опускається все нижче стискаючи ніжно вашу гарячу шкіру, певне, температура зросла.
ви кладете свою неймовірну ніжку на моє збуджене тіло і я вже не взмозі триматись, ви збуджуєте мене щодня...
я домінант, але лише з вами я можу вести себе як слухняне щеня.
0
0
109
якщо на колінах..
якщо ти на колінах, не обов'язково просиш пробачення,
в голові твоїй вітер, і ти мрієш про ці безглузді побачення...
але з ким? з тим, хто навіть не знає чи хоче він жити?
чи може з тим, що дивлячись на жінок, мріяв би вбити?
або ж, тим, хто спілкується з іншими так, неначе це все гарем?
мила, повір, вони лиш стануть тобі тягарем.
розплющ свої очі, одягни окуляри
вони всі не ті, що будуть писати тобі мемуари.
не романтизуй їхній образ, не піддавайся спокусі
краще послухай пісні, приготуй собі смузі.
вони не варті того, щоб за ними страждати,
краще спробуй ще дужче себе покохати.
0
0
109
коханці..?
наші язики плутаються в шаленому танці,
дивно, всі думають що ми якісь не знайомці
та навіть не підозрюють що вночі ми коханці.
але знаєте, це так загадково...
кусаю губу, щоб вона не сказала ні слова,
адже знаю, що завтра нас чекає серйозна розмова.
та сьогодні ця ніч лиш для нас,
я цілую все нижче і ми забуваєм про час...
0
0
73
не будь мовчазною..
обіймай мій одяг та уявляй що я поруч з тобою,
думай про поцілунки, як милуюсь твоєю красою...
мила, чому твої сльози ллються рікою?
тебе хтось образив? я вже готовий до бою.
ти в небезпеці? я візьму в руки зброю.
буду завжди поруч, стану за тебе горою,
але я тебе прошу, не будь мовчазною...
0
0
142
якщо ви посміхаєтесь..
якщо ви посміхаєтесь, навряд чи це щиро...
хоча знаєте, я всеодно кажу що це мило.
адже я знаю, що ви занадто вразливі,
мила, так чому ж ви такі не щасливі?
я дарую вам настрій і пишу для вас вірші,
а у ваших думках живе вже хтось інший?
люба, забудьте хоч ненадовго про всіх,
скуштуйте вина, я хочу чути ваш сміх.
я перед вами стою на колінах,
давайте закриємось в чотирьох стінах?
я візьму вас за руку, зізнаюсь в коханні
і ваші думки застрягнуть в протистоянні..
один поцілунок і ми будемо разом,
але ця дія для вас буде невідомим наказом...
0
0
117
крихітка..?
крихітко, ти неймовірно вродлива,
ходімо гуляти? там на вулиці злива.
хоча знаєш, ти занадто мрійлива...
один поцілунок і ти вже ходиш щаслива?
люба, ці стосунки занадто зрадливі
хоча знаєш, твої вуста неймовірно звабливі...
давай обійматись до ранку?
зустрінемось десь біля ганку,
поцілуємось близько світанку,
а потім, я зніму твою вишиванку
та зроблю з тебе чарівну коханку...
0
0
73
немає сенсу.
я так хочу почати все знову...
просто стерти з думок ту останню розмову,
озирнутись і забути про все
хоча, навряд чи це сенс якийсь принесе.
але я так хочу зробити це знову,
нічні жахіття схожі неначе на змову
а спогади з минулого схожі на якусь невдалу промову...
а пам'ятаєш ту холодну ніч снігову?
вона принесла з психологом розмову нервову,
а я всього лиш хотів забути ті зриви
коли шукав селфхарму альтернативи,
та хіба для цього були важливі мотиви?
в не сказаних діалогах я пам'ятаю всі букви
хоч і мовчання було гірше кропиви...
я майже пробачив, та воно сниться знову і знову...
хочу забути про цю пісню світанкову.
твої крики і голос я чую у снах
та не викликають вони в мені більше той страх,
лише розуміння — що це знову нічний жах,
та лише пусті погрози в її огидних вустах...
0
0
67
більше не згадаю.
мої думки стають чистіші ніж сніг,
і мені все здається, що погані спогади я вже переміг...
хочеться вірити в це і надалі,
але, всі ж ми знаємо гіршу сторону медалі?
я більше не згадаю про тепло твоїх рук,
згадки про тебе, тепер неначе павук...
твої слова вже втратили сенс,
вірнішим за тебе став навіть злий пес.
я кажу прощавай, і в цей раз назавжди,
між нами не буде тепер ворожди...
0
0
73
після перемоги..?
ми зустрінемось скоро, після перемоги
обіймемось, як після довгої дороги,
закружляємо в ніжному танці скорботи,
забуваючи за непотрібні турботи...
я візьму вас за руку та прошепочу:
-крихітко, як же я відпускати тебе від себе не хочу...
давай залишимся тут на самоті?
тримаючись за руки в страшній темноті,
засинаючи на твоєму плечі
та знати, що будемо в безпеці навіть вночі...
0
0
72
