температура й вино..

кохана Валері

(18+)
краплі червоного напівсолодкого залишаються на ваших вустах і я борюсь з бажанням випити вас до дна... моя рука з вашої талії опускається все нижче стискаючи ніжно вашу гарячу шкіру, певне, температура зросла. ви кладете свою неймовірну ніжку на моє збуджене тіло і я вже не взмозі триматись, ви збуджуєте мене щодня... я домінант, але лише з вами я можу вести себе як слухняне щеня.

2024-01-07 20:45:21

Інші вірші поета

шкода, але.. переломний момент нічне жахіття..? випробування..?

Інші поети

Віталій Босий

@citadel_martin

oo_WoW_oo

@oo_WoW_oo

Beautifulinwhite

@Beautifulinwhite

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1075

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1705