якщо ви посміхаєтесь..
якщо ви посміхаєтесь, навряд чи це щиро... хоча знаєте, я всеодно кажу що це мило. адже я знаю, що ви занадто вразливі, мила, так чому ж ви такі не щасливі? я дарую вам настрій і пишу для вас вірші, а у ваших думках живе вже хтось інший? люба, забудьте хоч ненадовго про всіх, скуштуйте вина, я хочу чути ваш сміх. я перед вами стою на колінах, давайте закриємось в чотирьох стінах? я візьму вас за руку, зізнаюсь в коханні і ваші думки застрягнуть в протистоянні.. один поцілунок і ми будемо разом, але ця дія для вас буде невідомим наказом...
2024-01-07 20:38:44
0
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2534
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2388