Крижана королева
Ашанія
По вогню я босоніж крокую, Мов по кризі, по гострому склу, По уламках, краєчками раю Я всі каверзи гідно пройду. Вкотре я натикнуся на збіги Невезінь або злих язиків І пограю ще раз в їхні ігри, Ігри тих, недалеких, умів. Я, приймаючи правила долі, Вчуся бути сильнішою тут І стають під моєю ногою Льодом краплі невдачей і скрут. Та інакше все можна побачить, Не полон, а свободу знайти. До добра через труднощі шляхом Йтиму я саме так, як і ти. Я тепер лише ковзаю легко По усіх тих моїх перешкодах, Що ламаються тільки під лезом І зникають в загублених водах. Не здаватися, все відпустити, Завжди бути в думках обережною, Мені краще і жити, і бути Крижаною на вік королевою.
2022-11-13 05:18:31
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Мені сподобалось.
Відповісти
2022-11-13 07:53:22
Подобається
Інші вірші поета
Вершина Я боюся тебе, як вогню Слава нашим пацанам Щоденник батька
Інші поети
Akah Moth
@AkahMothPurpleCarbone14
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1422
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1724