Бог війни
Біль у скроні, а в очах вогонь, Зараз в крові не лише долонь. В крові наші душі і серця, Будемо ми йти разом до кінця. Проженемо з нашої землі Цих проклятих орків-ворогів, Зсу - ти мій Бог війни. Разом будемо до кінця ми йти. Слава, слава, слава Україні, Бачу сина в кожному я сині, В кожному герої бачу силу волі, волі. А в калюжі, а в калюжі крові, Бачу море, тільки море болю, І могили моїх героїв, героїв. Біль у серці, а в душі журба, Прапор в крові, а в руках верба. Зсу - це наш Бог війни, Разом будемо до кінця ми йти. Слава, слава, слава Україні, Бачу сина в кожному я сині, В кожному герої бачу силу волі, волі. А в калюжі, а в калюжі крові, Бачу море, тільки море болю, І могили моїх героїв, героїв. Відео: https://youtu.be/8pptGgdLMrs?si=uZmS68B155Yra83M
2023-05-20 20:57:30
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ашаннiя
щиро дякую, Максиміліане, дуже радісно, що сподобалося, зроблю пісню з цього вірша найближчим часом.🙏
Відповісти
2023-05-20 21:00:30
3
Н Ф
Патріотично💛💙
Відповісти
2023-05-21 13:58:14
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2709
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1574