Відлітай
Коли хвиля сумна Загортає тебе, Вже не віриш в дива І знову настрiй не йде. Ти послухаєш серце, А воно навпаки, Знов, рятуючись б'ється, Задає тобi ритм. Просто зараз ти відлітай I зi мною цей трек прокачай. Цієї ночі ритм відчувай, Час зупиняй, злітай, злітай... Коли крається серце Від власних думок, Знов із пам'яті стерся Шлях яскравих зірок. Ти не зводь сумні стіни Навколо себе. Відлітай в ту долину, Що врятує тебе... Просто зараз ти відлітай I зi мною цей трек прокачай. Цієї ночі ритм відчувай, Час зупиняй, злітай, злітай... Хвиля сумна загортає тебе, Ти сидиш вдома і настрій не йде, Смутком пробрались твої почуття, Повільно втрачаєш смак до життя. Всюди не те і всюди не так, На твоїй душі сидить темний знак І там розпускає своє він коріння, Та вчасно прибуде до тебе спасіння. Я прилечу немов ангел на крилах, Разом зі мною танцююча сила, Не бійся мене, дай свою руку, Зараз врятую тебе я від смутку. Мелодія ця - порятунок від горя, Просто злітай до неба над морем, Ритму віддайся і рухайся сміло, Нехай затаецює усе твоє тіло. _____ Автори тексту: Ашанія, Олександр Гусейнов Автор музики: Ашанія ______ Відео: https://youtu.be/d28rgjlQAy0?si=72sVij7wPY1H7uuv
2023-09-04 18:38:43
3
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9525
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11353