Відлітай
Коли хвиля сумна Загортає тебе, Вже не віриш в дива І знову настрiй не йде. Ти послухаєш серце, А воно навпаки, Знов, рятуючись б'ється, Задає тобi ритм. Просто зараз ти відлітай I зi мною цей трек прокачай. Цієї ночі ритм відчувай, Час зупиняй, злітай, злітай... Коли крається серце Від власних думок, Знов із пам'яті стерся Шлях яскравих зірок. Ти не зводь сумні стіни Навколо себе. Відлітай в ту долину, Що врятує тебе... Просто зараз ти відлітай I зi мною цей трек прокачай. Цієї ночі ритм відчувай, Час зупиняй, злітай, злітай... Хвиля сумна загортає тебе, Ти сидиш вдома і настрій не йде, Смутком пробрались твої почуття, Повільно втрачаєш смак до життя. Всюди не те і всюди не так, На твоїй душі сидить темний знак І там розпускає своє він коріння, Та вчасно прибуде до тебе спасіння. Я прилечу немов ангел на крилах, Разом зі мною танцююча сила, Не бійся мене, дай свою руку, Зараз врятую тебе я від смутку. Мелодія ця - порятунок від горя, Просто злітай до неба над морем, Ритму віддайся і рухайся сміло, Нехай затаецює усе твоє тіло. _____ Автори тексту: Ашанія, Олександр Гусейнов Автор музики: Ашанія ______ Відео: https://youtu.be/d28rgjlQAy0?si=72sVij7wPY1H7uuv
2023-09-04 18:38:43
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2127
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4747