Відлітай

Ашаннiя

Коли хвиля сумна Загортає тебе, Вже не віриш в дива І знову настрiй не йде. Ти послухаєш серце, А воно навпаки, Знов, рятуючись б'ється, Задає тобi ритм. Просто зараз ти відлітай I зi мною цей трек прокачай. Цієї ночі ритм відчувай, Час зупиняй, злітай, злітай... Коли крається серце Від власних думок, Знов із пам'яті стерся Шлях яскравих зірок. Ти не зводь сумні стіни Навколо себе. Відлітай в ту долину, Що врятує тебе... Просто зараз ти відлітай I зi мною цей трек прокачай. Цієї ночі ритм відчувай, Час зупиняй, злітай, злітай... Хвиля сумна загортає тебе, Ти сидиш вдома і настрій не йде, Смутком пробрались твої почуття, Повільно втрачаєш смак до життя. Всюди не те і всюди не так, На твоїй душі сидить темний знак І там розпускає своє він коріння, Та вчасно прибуде до тебе спасіння. Я прилечу немов ангел на крилах, Разом зі мною танцююча сила, Не бійся мене, дай свою руку, Зараз врятую тебе я від смутку. Мелодія ця - порятунок від горя, Просто злітай до неба над морем, Ритму віддайся і рухайся сміло, Нехай затаецює усе твоє тіло. _____ Автори тексту: Ашанія, Олександр Гусейнов Автор музики: Ашанія ______ Відео: https://youtu.be/d28rgjlQAy0?si=72sVij7wPY1H7uuv

2023-09-04 18:38:43

3

0

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

43

33

9262

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1558