Час
Ашаннiя
Щоранку ми народжуємось знову,  Щоденно проживаємо життя, Щоночі ми зникаємо раптово,  Потроху ми йдемо до небуття. По колу плетемо свої дороги,  До яких вже не буде вороття.  Постійно відбиваємо пороги  До Бога, в молитвах за майбуття. Цей поспіх, заробити на життя,  Роками заважає дійсно жити.  Встигаємо лише на каяття,  Бо цінний час зуміли розгубити. Відео: https://youtu.be/rYlzwen2okA?si=BVQTkB5FlCu89YmS
2022-10-04 04:00:23
13
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Так і є.
Відповісти
2022-10-04 08:34:52
1
Інші вірші поета
За кожну душу Хай буде світ Я знов вдаряюсь об людей Відлітай
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
مارِي
@MARY_HORAN15
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1479
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4028