Завжди бути поруч

Ашаннiя

Ти просто маєш завжди бути поруч, Без тебе зовсім я не вмію жити. З тобою завжди хочу йти пліч-о-пліч, Триматись знов за руки, наче діти. З тобою хочу просто говорити І разом миті всі переживати. З тобою ночі й ранки розділити, І навіть, разом просто помовчати. Я просто завжди хочу бути поруч, Коли тебе нестерпно душить доля, Коли ліворуч щастя - біль праворуч, Коли в полон захоплює неволя. Я просто хочу дихати тобою І завжди тебе серцем відчувати, Хоча б на мить прощатися з журбою, Хоча б на мить з тобою не прощатись. Ти просто маєш завжди бути поруч, Бо я без тебе вмію тільки тліти. Лише з тобою хочу йти пліч-о-пліч, Лише з тобою можу я горіти...

2022-10-08 20:55:15

7

0

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

1537

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11353