Останніми помирають пісні
Ілля Срібний
Йдуть роки. Гниють дерева. Блукають ночами далекі зірки. Хоч і любов – кришталева, мала здатність згасати як сірники. Гори росли, а річки сохли. Люди тремтіли під сильним дощем. Ми так хотіли бути дорослими, що аж забули, що вічність ми ту не збагнем. "Поезія вічна", – говорили мені (клялись). Кричали хоч і боліло. Закривались в собі. І якби вони не старались, останніми помирають пісні.
2020-08-20 16:02:50
7
0
Інші вірші поета
Дистанція Сон Книга Дом
Інші поети
Kim Yunlee
@kim_yun_lee
Lanna Kamerone
@lannakamerone
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3024
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9326