Знесилений

Ілля Срібний

Я здаюсь. І руки підніму вгору, без жодних фраз і образ. Відверто кажучи, там немає чому ображатись, внутрішній звір порвав душу на клапти. Брехати не буду, я тихо спостерігав як руйнують тії споруди. Я знав кожну деталь. Кожен квадратик. Кожну сльозинку, яка лилася мов нестримна комета, в нервові клітини вдарялась, із ними в ту мить помирала. Лишаючи нетлінний попіл, який розлітався по всій країні. Я старався руками згрібати й ліпити назад до суглобів, але розумів, що без душі я здурію. Боже, скільки разів ще маю здаватись. Скільки таких як і я? Кладуть вату на тії рани. Скільки б не прийняв твоїх ударів, я краще не стану.

2020-09-12 15:52:58

Інші вірші поета

Чортова монета Крилатий Останніми помирають пісні Дистанція

Інші поети

Miyako-san

@Sakura_san_

Цірук Тетяна

@tsirukt

Керол

@Carol_Lane

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15930

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2642