Знесилений
Ілля Срібний
Я здаюсь. І руки підніму вгору, без жодних фраз і образ. Відверто кажучи, там немає чому ображатись, внутрішній звір порвав душу на клапти. Брехати не буду, я тихо спостерігав як руйнують тії споруди. Я знав кожну деталь. Кожен квадратик. Кожну сльозинку, яка лилася мов нестримна комета, в нервові клітини вдарялась, із ними в ту мить помирала. Лишаючи нетлінний попіл, який розлітався по всій країні. Я старався руками згрібати й ліпити назад до суглобів, але розумів, що без душі я здурію. Боже, скільки разів ще маю здаватись. Скільки таких як і я? Кладуть вату на тії рани. Скільки б не прийняв твоїх ударів, я краще не стану.
2020-09-12 15:52:58
4
0
Інші вірші поета
Крилатий Хмара Злопам'ятний Сигаретні обличчя
Інші поети
Inna Kirilenko
@kirilenkoinnochka
Sarang Luxeu
@sarang_luxeu
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2520
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2356