Злопам'ятний
На кожній образі, я стаю сильнішим. Не тому, що хочу помститись, а тому, що стаю розумнішим. Для мене потім легше змиритись Зрозуміти, що прив'язуватись не варто. Не варто й думати про спокійне життя. Сприймати себе, тупим жартом, адже ми для всесвіту, просто сміття. Для чого всі ці надумані мрії? Ці безмежні пустоти, що поглинають тебе. Для свого життя ми просто повії, і тільки цей дідько в горлі шкребе. Досить, з мене цих безглуздих знущань, ви думали я на них ображаюсь? Чекаєш мою злу реакцію? Перестань. Запам'ятай, я на вершину підіймаюсь. Мені важко ображатись на тих, хто мене не розуміє. Ти не побачиш сліз витертих. Та й від злих слів, розум тільки ясніє. Складні обличчя нам не пасують, пора сказати свій тост. Жалюгідні погрози мене не хвилюють Байдужість – найкраща із моїх помст.
2020-08-09 17:24:58
4
0
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8676
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1048