Злопам'ятний
На кожній образі, я стаю сильнішим. Не тому, що хочу помститись, а тому, що стаю розумнішим. Для мене потім легше змиритись Зрозуміти, що прив'язуватись не варто. Не варто й думати про спокійне життя. Сприймати себе, тупим жартом, адже ми для всесвіту, просто сміття. Для чого всі ці надумані мрії? Ці безмежні пустоти, що поглинають тебе. Для свого життя ми просто повії, і тільки цей дідько в горлі шкребе. Досить, з мене цих безглуздих знущань, ви думали я на них ображаюсь? Чекаєш мою злу реакцію? Перестань. Запам'ятай, я на вершину підіймаюсь. Мені важко ображатись на тих, хто мене не розуміє. Ти не побачиш сліз витертих. Та й від злих слів, розум тільки ясніє. Складні обличчя нам не пасують, пора сказати свій тост. Жалюгідні погрози мене не хвилюють Байдужість – найкраща із моїх помст.
2020-08-09 17:24:58
4
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2701
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1940