Збираючи попіл руками
Уявіть себе феніксом, із яскраво-червоними крилами. Ті крила надруковані ксероксом, для світа цього незримі. Аж важко підібрать рúми, бо палубу драють матроси. Мотузку хоч трохи потрúмай, бо відріже смерть, і її кóси. Нострадамус не знав про сюжети коли кораблі потопали в морі, пливли табунами скелети. (Аїд їх збирав по трохи) І серед всього хаóсу, збирає попіл руками – моряк, щоб на горизонті побачити зновý, яскраві вітрила свого корабля.
2020-08-07 12:56:54
6
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1482
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844