Збираючи попіл руками
Уявіть себе феніксом, із яскраво-червоними крилами. Ті крила надруковані ксероксом, для світа цього незримі. Аж важко підібрать рúми, бо палубу драють матроси. Мотузку хоч трохи потрúмай, бо відріже смерть, і її кóси. Нострадамус не знав про сюжети коли кораблі потопали в морі, пливли табунами скелети. (Аїд їх збирав по трохи) І серед всього хаóсу, збирає попіл руками – моряк, щоб на горизонті побачити зновý, яскраві вітрила свого корабля.
2020-08-07 12:56:54
6
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2396
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015