люба Гердо...
Самотня сніжна королева, вкрала юного Кая, в країну холодних дерев, із краєвидом пустель. Сліди замела – нічка тихая, скрипіли сани на снігу. Ніщо вже Кая і Герду не з'єднає. Ніщо вже не розстане на вітру. Під світло місяця ясного, - спаси мене люба Гердо. А Герда не чула нічого, крига застигла у серці. Вона все говорила з квітками, каркала у вухо птахам. Ніхто про Кая не знає Ніхто про нього не знав. Ріже в око уламок, серце стогне без стуків. - де той вихід із замку? - я вже не хочу тут бути. Герда мчить на олені - Тільки на мене чекай Я ніколи не забуду про тебе, і ти про мене не забувай...
2020-08-24 14:28:21
6
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2512
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9251