Vie D'Une Poète
J'ai voulue devenir poète, En pensant parler aux mouettes, Je sais c'est pas très chouette, Et avant que je ne fasse mes pirouettes, J'ai été percuté par une brouette, Et comme une vieille chaussette, Jeté aux oubliettes.
2020-10-19 15:04:12
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lordy Tokito
😂j'avoue que je l'ai écrit durant mon temps d'insomnie, et je n'ai pas réellement cherché à comprendre son sens 😂❤
Відповісти
2020-10-26 19:10:48
Подобається
Lordy Tokito
Awn😳 tout tes commentaires sur mes poèmes sont trop adorables 💕💕💕💕💕💕💕💕💕💕💕💕💕💕💕😊
Відповісти
2020-10-26 19:13:30
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хрест - навхрест
Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?
52
9
1991
Шукати святе в почуттях
Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.
54
2
4456