underneath.
beccabuchmann
Isn't it funny. Parents. Grandparents. Teachers. Even society in itself. They taught us everything. But who will teach us... how to deal with our thoughts with anxiety with depression Has anyone ever taught you that? When you're asked how you're doing What do you reply? Fine. It's always fine. Everybody believes you. Don't they? It's the mask you're wearing. The crazy, funny girl. The one that always laughs. The tough one. Nobody even bothers to look underneath.
2018-09-26 20:13:13
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
deadone
U described me in ur poem. It touched my heart . I would say that the world is too scared to face the truth ... thats y even in speeches what we write is sugary part of the world
Відповісти
2018-09-27 08:59:09
Подобається
beccabuchmann
@deadone I agree❤
Відповісти
2018-09-27 09:07:44
Подобається
Інші вірші поета
butterflies. forever. kids. how.
Інші поети
Moi
@Moi_2000
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2757
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5798