Разговор
Не дуть ветрам ночным, Не летать птицам далёким, Не скакать строптивым лошадям По горам высоким. Ты свети, луна, свети По равнинам по широким. Ты одна и я один В мире одиноком. Ой уйду в свободный лес, В сосны великаны. Не найдёшь меня вовек За пеленою туманов. Ты подруга ведь одна, Звёзды так далёки, Устремлю взгляд в небеса И завою словно волки. Улетай, мгла, улетай, Уноси подругу, Встречу нашу только обещай, Век ведь помнить буду. Уж забрезжил охрою рассвет, Уметнулись все туманы, И качнулись грозно на ветру Сосны великаны. Солнце встало из-за жёлтых гор, Не ушла тревога, Светом ярким залил всё вокруг Златый лик с Востока.
2020-04-11 10:03:07
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Анна Кошкина
Очень красиво, образно🌌 мне понравилось✨
Відповісти
2020-04-11 10:06:42
1
Anna Sparrows
Спасибо💜💜😊
Відповісти
2020-04-11 10:07:03
Подобається
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2245
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2743