شعور انتحاري
B bk
اشعر باني عاجزة عن كل شي، الفشل المتكرر والاحلام التي تتحطم وكل الامال التي حاولت بناءها اصبحت اكثر الم مما سبق البقاء بعيدا عن الالم اصعب من التعرض له، وجهي وانفاسي جسدي وروحي وعقلي كلها تتحطم ببطئ لاجل ان تحاول الصمود لاطول فترة ممكنه الامر مولم بعد فترة وخاصة بعد ان بدءة في النزيف من الجروح القديمة التي خيطتها سابقا، لا اعرف ما افعل انا بعيدة جدا عن نفسي وروحي اشعر ان جسدي يستمر في الرعاش فقط في التفكير اني لا اخاف من الموت اكثر من خوفي من الظلام والوحدة التي ساضع فيها حين افكر في الاشياء الانتحارية والخطط التي تحاك في راسي الامر فقط يستمر في الظهور حاولت... اقسم حاولت ولكن الامر مؤلم كثيرا انه حقا مؤلم... الاستمرار في الفشل مرارا وتكرارا ومرارا وتكرارا بلا توقف مجهد، لحتى الالم يبدء في الانطفاء، اخر شموع قلبي بدءة في الخفتان بقي تقريبا ال6 اشهر قبل ان احدد ان كنت اريد المضي في المضي او التوقف الى الابد...
2023-05-17 20:52:55
0
0
Інші вірші поета
يوما ما يا ابي! لاشي رسالة الى 2025 ساعدوني
Інші поети
Eva Bush
@Eva_Bush_
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5275
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2256