رسالة صوتية
B bk
رسالة صوتية واحد لم يتم سماعها 1 مرحبا... كيف حالك اليوم؟ ... اتمنى ان تردي اليوم، اشتقة لكي على اي حال... انا اسفة لما حصل سابقا...كنت غاضبة وانفعلت مشاعري... ارجوكي سامحيني لم اقصد ان اولم قلبك... انا فقط اشتاق لك مجددا انا اسفة ...
2021-05-17 22:44:43
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Black flower
هي عميقة وﻻ أنا تعمقت فيها بزيادة '-' ؟!
Відповісти
2021-05-17 22:50:15
1
B bk
@Black flower هي عميقة وجميلة جدا (｡◑ˇωˇ◑｡​)
Відповісти
2021-05-20 18:25:00
2
Black flower
@B bk يب يب (:
Відповісти
2021-05-21 23:05:42
1
Інші вірші поета
يوما ما يا ابي! 27ديسمبر2021 ذكريات رسالة 1 لم يتم الرد عليها
Інші поети
Orchid 99
@Orchid99
Sneha Das
@curiousdreamer
Sunblier_
@Sunblier_
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2313
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12288