Вірші
14
Так, це легше
Кинути все, що робив.
Відмовитись від усього.
Та чи зробиш ти це?
Я просто кажу собі: це ще не кінець.
Дорога ще не пройдена до кінця.
Дорога чекає твого кроку
І продовження подорожі.
Історія є циклічною
Як був захід, так і настане світанок.
Так і мій вогонь не перестане вирувати
Попри шторми та грози цього життя.
Тож, що я хочу сказати цими словами:
Не кидай дорогу, чувак
Твій горизонт тебе чекає
І твій захід ще не настав.
1
0
103
Не
Не згубило мене перо
Не згубив мене мій талант
Не став я одним із тих
Хто продав власну гідність за гроші та славу
Не став я наймитом сили
Не став я рабом влади
Я стояв, я насмерть стояв проти того
Хто мою працю намагався забрати.
Може, не такий вже я й високий поет
Ні премій, ні грамот я з мобою не маю.
Не маю чим похвалитись, не маю я слави
Та от гордість власну я все ж зберігаю.
Вона прямо тут, завжди при собі
Хочеш купити? Дзуськи тобі!
Хоч вбий мене
Та я не стану таким, як ти.
0
0
101
Ріка
Тече ріка горная
Тече-пропливає.
Схилилася над нею дівчина
Плаче-ридає.
І нечутно той плач,
Не видно тих сліз,
Їх ріка пожирає.
Сльози течія забирає
Голос шум ріки поглинає.
Плаче дівчина, стогне вона
Та не чує того ріка.
0
0
188
Кохання
Я буду вічно жити!
Довіку співати своїх пісень!
Душа моя буде вічно блукати
Серед величних карпатських лісів!
У серці своїм кохання замкну
Ніколи я більше не полюблю!
Буде літати моя душа
З замкненим коханням у серці
Серед зірок на ясному небі.
Буду спостерігати, буду дивитись
За життям тих чи інших істот,
За їх любовью, за їхнім коханням
Насолоджуючись своїм, у серці
Навіки замкнутим, замурованим.
4
0
290
Ранок
Ранок цей чудовий,
Тихий, світлий та спокійний.
Десь далеко, десь у полі
Лунає пісня чудна.
Хто це співає та звідки
Той спів до мене летить?
Йду я по полю
Пісні тої шукаючи.
А вона все луна та луна...
Щоразу далі й далі від мене тіка.
Спинився я, та дивлюся
У синю безодню небес.
І спів зі мной спинився,
Заспокоює, лікує мене.
Так, цей ранок чудовий,
Світлий і спокійний,
Наповнений сонцем.
5
0
292
