Все ж таки моя...
Ти потрапила в кадр фотоплівки,
Освіжила чорно білі світлини.
А я,стоячи на дорозі з бруківки,
Втратив дар мови, цієї ж хвилини.
Тоді...ти була прекрасна як ніколи,
Зачарувала всіх і кожного.
Дівчатка швидко ідучи зі школи,
Не промовили слова жодного.
А я, здалеку тихенько споглядав,
Невже це я,таку принцесу заслужив?
Часто собі це питання задавав,
І чи я не сплю, щоб хтось не розбудив.
Та ні,вона мене ще здалеку впізнала,
Почала бігти з усіх ніг сюди,до мене.
Підбігла і серйозно спитала,
- "Не мене чекаєте джентльмене?"
2021-02-12 09:16:54
3
0