Все ж таки моя...
Ти потрапила в кадр фотоплівки, Освіжила чорно білі світлини. А я,стоячи на дорозі з бруківки, Втратив дар мови, цієї ж хвилини. Тоді...ти була прекрасна як ніколи, Зачарувала всіх і кожного. Дівчатка швидко ідучи зі школи, Не промовили слова жодного. А я, здалеку тихенько споглядав, Невже це я,таку принцесу заслужив? Часто собі це питання задавав, І чи я не сплю, щоб хтось не розбудив. Та ні,вона мене ще здалеку впізнала, Почала бігти з усіх ніг сюди,до мене. Підбігла і серйозно спитала, - "Не мене чекаєте джентльмене?"
2021-02-12 09:16:54
3
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2482
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3612