За Небесну Сотню!
Сотня небесна в Україні жила, Гордість свою вона досягла. На землі і у небі, Ангели і люди, вболівали за них повсякден. Але тепер куля велика, Сотню убила! Кіборгів наших, наших зброєних сил! Померли вони знаючи, захистили Україну, Невважаючи, що герої для нас, Покинули нас.., Але ми не забудемо їх ніколи, Вони живуть у наших серцях повсякчас. І ми пам'ятаємо їх до цієї пори, Скільки літ вже минуло, та й не говори. Їхня ціль у мирі, а тепер це наша ціль І разом зі мною ми досягнемо її! Зберемо всі патрони, зберемо автомати: Людям не треба війна, то навіщо солдатам? Зберемо пістолети, зберемо гранати: І вийдемо з дому з політ. плакатами. Колись побачив я цитату, Вона була наче від Сократа: "Життя без випробувань - це не життя", Хай бо так, ми живі сестри і браття. Зберемо ножі, зберемо гармати: На дворах стане менше вовченяток. Зберемо сусідів, зберемо родину І всі разом врятуємо Україну! Дай Боже щоб ці слова дійшли у ваші голови, Щоб жили ви в гарній країні, А не було так як у в`ірші Орвелла, Де в народі кожен сам за себе, а ми єдині!
2020-03-03 14:28:59
8
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3982
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1386