Єва 8
(18+)
Знайди викрутку, серцю потрібен релоадінг Я сидів там у кутку підпалюючи джоінт Якщо це програмний код - ми всі одиниці та нулики Для мене бути з тобою як лапі ведмедя у вулику. Викладачі не пускали до мене, я займався кібербулінгом Був хуліганом, з тих хто каже «ну а хулі нам» Віддав тобі єдине своє сіре гуді За поцілунок у щічку на Хуторі. Дівчата тоді були такими дурами, Естетика тіла це що? - Тоді були тільки шкури. Пацани кричали «я б вдув їй», прямо на вулиці А я ласувався твоїм тілом не маючи на нього підліткової юрисдикції. Я був закоханий по вуха, вся твоя любов не до мене, це фікція. «Дівчата люблять вухами», в мене досить розвинена дикція «Кричати не треба, ти хто взагалі? Я зараз викличу поліцію!» Краплі твоєї брехні отруїли мої очі, я нічого не бачу Я думав це любов шепоче і поміняв футбол на мʼячик. Новий день, а з інакшого тільки назва Не розумію чому це повинно траплятися Я не вірю в ретроградний Меркурій та місяця фази В тебе була одна задача - не побити мою єдину вазу, Ти впоралася, я тобою пишаюся. Твої дії – казус.
2023-12-05 14:45:05
0
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4640
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2328