Козаки 16 грудня 2014 року

Сніданок з Едемом

Козаки не у законі, Що робити, я питаю? Ну чому це все так сумно Я до серця пригортаю? Козаки це вояки, Для яких і Україна, Но без них ми помираєм, За наш мир, за Вкраїну. Атакують нас царі, Щоб служили, москалі... Кажуть нам щоб ми здалися - це не так! "Ми українці, вільні сильні козаки" Промовляє наш Комбат: "При атаці тих спартанців, Які стали воювати Проти України-мати. Щоб закінчилась війна Робити що? Питаю я у солов'я, Який в небесах літає І все на світі знає...

2018-10-11 13:25:26

11

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Андрій Сидорець

@Сніданок з Едемом він вже готовий, і я від всього серця дякую, що саме ви пробудили своїми віршами в мені цю жагу до рими. Дякую ❤️

Відповісти

2018-10-13 18:52:06

1

Сніданок з Едемом

@Андрій Сидорець завжди радий допомогти. А якщо вам дуже сподобався вірш, я можу запропонувати вам підписатися=)

Відповісти

2018-10-13 18:53:15

Подобається

Андрій Сидорець

@Сніданок з Едемом з радістю 👌

Відповісти

2018-10-13 18:54:07

1

Схожі вірші

Всі

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3971

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

3257