Козаки 16 грудня 2014 року
Сніданок з Едемом
Козаки не у законі, Що робити, я питаю? Ну чому це все так сумно Я до серця пригортаю? Козаки це вояки, Для яких і Україна, Но без них ми помираєм, За наш мир, за Вкраїну. Атакують нас царі, Щоб служили, москалі... Кажуть нам щоб ми здалися - це не так! "Ми українці, вільні сильні козаки" Промовляє наш Комбат: "При атаці тих спартанців, Які стали воювати Проти України-мати. Щоб закінчилась війна Робити що? Питаю я у солов'я, Який в небесах літає І все на світі знає...
2018-10-11 13:25:26
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом він вже готовий, і я від всього серця дякую, що саме ви пробудили своїми віршами в мені цю жагу до рими. Дякую ❤️
Відповісти
2018-10-13 18:52:06
1
Сніданок з Едемом
@Андрій Сидорець завжди радий допомогти. А якщо вам дуже сподобався вірш, я можу запропонувати вам підписатися=)
Відповісти
2018-10-13 18:53:15
Подобається
Андрій Сидорець
@Сніданок з Едемом з радістю 👌
Відповісти
2018-10-13 18:54:07
1
Інші вірші поета
Єва Майдан 20 лютого 2015 року Коричневий портфель Без душі 26 січня 2015 року
Інші поети
Elana
@Elana
Полина
@polinassa
Vikto
@_vikto
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617