Вірші
Дядько.
Мого дядька виходить проводять на проводи
Іде на фронт з двома дітьми,
які без тата виростуть,
звідки вони знають що це остання
їхня зустріч?
-куди поїдеш, в якому напрямку?
Лунає коротка відповідь «я не знаю»
А на епілозі сльоза захисника країни на чорноземи рідні падає.
Мене це травмувало вже, а коли їх травмує?
Чому б просто не взяти з притулку дитину,
Або більше трахатися, гаразд, не мені про це хвилюватися.
Є люди яких ловлять за яйця, а ті піддаються впливу й маніпуляціям,
але перші точно підараси називаються.
Ви за нього не хвилюйтеся, скоро перемога і так далі.
1
0
116
Я в морзі, до біса холодно
Я літаю як птах,
У виріях і мріях Арктики,
Мій психічний стан оцінити важко,
«Та лікарі зі всіх сил намагаються»
«Коли повна корзина крабів,
Ти з неї ніколи не виберешся»
Всі люди можуть справитися з раком,
Або сховатися у панцирі на певний час,
А я боюся уколів,
захисна реакція — self harm приколи.
Я хворий на голову чи всі навколо хворі?
Я роблю те що приносить задоволення, інколи те що бʼє в голову.
Плачу в подушку що не можу задонатити на кров, зате можу на FPV дрони для фронту
Знаю, що це не вихід, але світ не в нормі.
Ментальні виродки пальцем не клацнуть
Прикольне виходить «братство»,
довіра і розуміння у взаємодії речовин не робить з мене хіміка,
я прокрастиную навсмисно стаю для вас пропащим,
я вірю в майбутнє століття, та на жаль, не вірю в наше.
Комусь лишитися сина важко,
Хтось колеться, молиться - одна параша.
Всі хто «підтримують економіку країни» – від армії «відкошують»,
а я повинен через цих «диванних критиків» не мати конституційного права виїхати за кордон, як наприклад, громадянин України Євген Кошовий. Так, при владі дійсно відморозки
і вам в інтернет просторі промивають мізки, навколо вороги
Пластинка на одному крутиться диску,
У весь час підвищений тиск;
Я приймаю препарати щоб не йобнутись.
На фронті - кіборги, в тилу - роботи,
«Я не на війні по юридичним причинам» ,
(Хто зна може син прокурора) - з нововведеним законом достатньо бути полісменом або клоуном.
Та якщо комусь захочеться крові,
я опинюсь в морзі, а далі текст азбукою Морзе.
В тілі при аналізі знайдуть залишки алкоголю,
Зекономлять бюджет, достатньо короткий сюжет?
0
0
116
Ненька
Кожен з нас - окрема свідомість,
Ти уособлюєш совість,
а вона просто безсовісна
Я люблю дивитися з боку на те що станеться
Не було жодного року коли б завʼязати намагався.
Країна в хаосі,
Президент пропонує засунути Конституцію в анус
Я для німих наче в пригодах барона Мюнхгаузена
Красно дякую
психіатру за Ксанакс,
Я на тверезу голову уявляю що в бронежилеті та касці,
Напроти мене танк з живими людьми,
Сімʼями, мріями,
стає до біса по хую що вони марксисти,
Я навіть в іграх асістер.
Я угараю з псевдопатріотів, яким би лише російське немовля зʼїсти
Невже я частина демократичного суспільства?
Яку я дам пораду сину,
який залишу в цьому світі слід Я?
Я в Прагу на погуляти,
В Амстердам на подихати,
Не планував в Нарнію,
Моє свято в Рівному не померти,
Та заради чого відкладати,
я мов мʼяч, в ауті.
Всі шляхи ведуть по суті в депресивні терни,
Дитячі травми, недовіра до системи,
Я заплатив, тому ти повинна відсмоктати.
Мене наче лікує інтерн,
Мій найкращий друг другий рік в інтернеті.
Чому в мене в голові не дівці присунути,
А якби хоча б сьогодні заснути,
Я в будні волосся торкаюсь і кайфую від дотиків,
Для чого хворому психозом наркотики?
Всі шкури навколо на ботоксі, зате не в кайданках
Моє співвідношення з космосом як мюслі Космостарс зранку.
Хочеться просто вийти на двір в порваних данках,
Закинути баскетбольний мʼяч у лунку,
Ностальгія зводить мене з пантелику,
Я хочу отримати достойну освіту,
Молюсь аби в 20 років не знайомився з панкреатитом,
Аби до 23-ьох не посадили як квітку.
Я побитий життям та зі всіх сил намагаюся вижити.
Дід довгожитель - 100 років, вдячний генетиці
Я з кожним наступним роком старший на 10
Хто вкрав наше дитинство ? Міленіали бісять
Я в тривалому тривожному стані з розладами психіки,
Які до біса уроки життя, я ні на крок не приблизився до кінця,
Мабуть переходив у дитинстві в ходунцях,
Підкажіть будь ласка люди, як дихати?
0
0
159
За цей вірш мене посадять
Я люблю її як Гідазепам
Ми сумісні з нею як депресія та Золофт,
Вона - моє золото.
Навіщо мати хоббі, коли ти тримаєш на руках водопад емоцій,
Я в точності знаю на що вона здатна
І скільки б пігулок я не кидав у рот,
Розуміння це початок здорових відносин,
А я ніби шарю в них тільки до осені.
Вночі йди в аптеку по додаткову дозу,
Щоб не зійти з глузду - тільки вона допоможе
Я закоханий по вуха, по ніздрі, по вени
Так жадаю космосу, а опиняюсь вдома у неї.
Коли почнеться сон якщо ти випила 2 банки рево?
Чергова істерика з твоїх вуст починається з мене,
А я напевно просто хотів прочитати тобі про любов
Чи недаремно ми побачилися знову?
Кожен день, грубо кажучи, випробування яке я не пройшов
Я досі на першому рівні, кращий серед гірших
Батьки ждуть від мене якесь шоу,
А все що я можу це засунути пальця в рот щоб дезинфікуватися від дезінформації
Еволюція в сраці, за милю стрільба, а ми удвох зі смертю в танці, яка окупація? Я не вірю ні в рай ні в реінкарнацію, невже на моїх генах нитки обірвуться, я не побачу своїх дітей, але глобально я не впливаю на популяцію.
Всілякі патріотичні традиції, я наче в Дахау родився,
«Все з часом змінюється» , але відношення до тебе Україно, не зміниться.
Я завжди був відвертим, ти мені подобаєшся.
“спец. операція» - я вам що Гулівер?
Але не настільки щоб віддати за тебе життя,
Воно в мене одне, надіюсь ти розумієш
«Військовий стан», коли в країні війна це не годиться.
0
0
126
Один поцілунок
Я, знаю
що бішу тебе необдуманими діями,
Ти тушиш сигарету об моє серце,
Я надіюсь
що садизм дозволить тобі зцілитись,
Уявляю
в голові сімейне дерево перед смертю,
Вперше в житті хочеться помолитися.
Є
Я Тайлер Дерден,
Ти зняла нарешті дреди,
тепер моє волосся довше чим я міг уявити,
Перестав доглядати за собою,
вся увага де би взяти квіти
Достойні тебе,
таких немає в світі.
Я виграв блять в казино,
Хто б міг в таке повірити,
Точно не ти,
завтрашній день допоможе в твоє тіло поринутись.
Емоційні гойдалки, нудить від каруселі
Я вдячний системі
за збіг обставин, які познайомили з нею.
Один поцілунок - я на апогеї людської еволюції,
Тепер я більше зрозумів Ніцше та ці божевільні ідеї,
Я вкрав вогонь та чомусь не став Прометеєм.
1
0
130
Читай.
Я починаю день стандартно з кави
Вживаю нікотин і починаю робити справи.
Здавалося б все просто і немає ніякої проблеми,
Але вони появляються з часом все частіше
І дилема в тому чи закінчити все швидше,
Чи розтягнути задоволення, можливо стати досвідченішим?
Я борюсь наче з самим самою але це не шизофренія,
Скоріше я банально втомлений,
Зараз аби поговорити з повією,
А не ця пародія 3д порностудії,
Хочеться все більше любові і менше тіла
І ось я знову прокинувся,
Пʼю каву і все по старому,
Це зводить мене з розуму, розумієш?
Дійсно вдячний тобі за виділений час,
Я покладу касу на тумбочку і попрощаємся.
5
0
114
Дитяча травма
Як ти потрапляєш до ліжка зранку?
Вікно наче я закриваю звечора
Яке відношення в тебе до батька?
Дитячі травми це вигадка диявола.
Чому не поважаєш ти домашні правила?
Мене в дитинстві теж лупцювали,
Нічого, виріс сильнішим
І ти колись такою станеш.
2
3
211
Весна
Мітла, змітай сніг з порога, за вікном весна заміняє зиму, а для когось завтра не настане і в очах іскра погасла, мамо, я не повстанець, за що помирати як не надихають гасла, світ так хоче щоб я здався у полон, з ним так важко сперечатися, а можна назад в кокон? Я так хочу почуватися захищеним та я надто кволий.
0
0
158
І знову я бігаю від долі
Бігаю від долі, наче мені 15 років
Я в шоці від її ніжних долоньок,
Я бачу майбутнє в снах - спільних синів та доньок,
Мені гаряче від її дотиків, очі наче захоплені вогники
Я роблю крок до неї, а вона й не проти
Порушення особистого простору, зневага кордонів, а що як мені кортить?
Її погляд - моє найулюбленіше захоплення
Вона на повному серйозі думає що я крутий, бо немаю роботи.
Про таких негідників як я повинні розповідати у середній школі
На кухні запах шмалі, зовсім не пахне їжею, у ванні пахне хімією, а я просто напишу їй чергову історію про почуття які не відчував зі вчора, я знову лягаю спати голодний, а в снах ніби я бігаю від долі, наче мені 15 років
Я бачу майбутнє, де кохана своїми долоньками натискає мені на сонну артерію і я в очах з довірою, на той світ прямую так і не зрозумівши куди ти поділась.
0
0
229
Коханці, кохаю, константа, кохання.
Я вибачаю зламані пальці,
Вибачаю наркотики під ліжком у спальні
Я вибачаю всіх твоїх коханців
Кохаю, та знаю, що це хвороба.
Для декого зраджувати норма,
Але зрада в наших відносинах – константа.
Я б міг поділитися догмою
Та ти слухати не станеш.
Я страждаю, але в коханні
Очі сяють мов гірлянди
Твоя простота мене заворожує
Я заручник обставин.
0
0
206
Мене плескати в дитинстві не було кому…
Мене плескати у дитинстві не було кому, я наче пташка впавша з гнізда в чорну діру
Я смаку молока не памʼятаю, мабуть ніколи й не куштував його.
Під звуки метушливих вулиць яйце вилупилось і так появився я.
Інші пташки відрізнялись наче в очах щось на кшталт пристрасті
Дивовижно що є батьки що можуть тебе прийняти таким який ти є, а не заглядати тобі до носа чи ти раптом не захотів понюхати.
Вічні допити, з усіх сторін хочуть тебе тр*хнути
Я наче замкнений в дитячому таборі,
Сховаюсь як вовк в овечій шкурі
Серед цього рогатого табуну.
Мені не сняться кольорові сни,
Я не бачив в яку сторону йти
За плечима несу посил
Залишаючи сліди сірого попелу.
Я народився без батьків
Та мене любили чужі мені люди
Врешті вони стануть рідними
Та до цього часу я нароблю кучу біди, мені стидно.
У кімнаті запах нікотинового диму,
Аби хтось сказав мені Що я від цього не помру,
Можливо б й кинув і почав в алкоголі тонути
Життя набридло, я наче в пустині пугало.
Якщо по суті - Мені не по розміру взуття,
В цьому переконався я без помічі третіх осіб,
Я наче уособлення кота якого утопили в річці,
Його мрії недоступні для сірої мишки.
Під звуки захлинання від передозування мого кращого друга
Я знову беру ложку та нагріваю її над конфоркою
Я віднаходжу в стані наркотичного спяніння свою Ultima Thule
Смішно що щастя я можу відчути лише під білою дорогою.
2
0
273
Єва (кінець) 12
Без тебе в повітрі немає кисню
Я рахую літери щоб підібрати правильні фразеологізми
Щоб описати твою красу не хватить слів.
З тобою роки йдуть як секунди.
Ти зібрала моє серце як дитячий конструктор.
Я поклоняюсь твоїй ніжності і беззахисному погляду.
Що таке любов? - а дійсно
Ми жили удвох і нам не вистачало місця.
В ночі холод, ми в одному ліжку грілися.
Будемо чесними - в мене було більше сили
Та я так і не зміг кинути,
Ти за нас обох це зробила.
Тільки твій голос міг мене заспокоїти
Я намотаю сиве волосся навколо сталевої голки
Кохання палке, очі горять мов сухі палки.
Я збитий з толку, останні слова - скоромовка
Я не зміг розібрати слова, як і той складний пазл
Моя тяжка іронія змішалась з твоїм провокаційним сарказмом
Я би зараз не відмовився від напасу
Досить потрапляти в пастки
Чим вище лечу, тим болісніше буде впасти.
А ти солодка всюди, мов пудра
Дурна розмова - ти мудра.
Якщо пішла для чого залишила куртку?
1
3
203
Єва 11
Втечемо в жовтневий ліс
Твої румʼяні щічки і тонкі вуста,
Я не бував у кращому місці,
Чим твоя душа.
Я слухатиму твої капризи
Поки мені вистачає сил
Мені не має чим дихати,
Пропоную тобі злізти.
Динаміка з якою відносини розвиваються
Справді вражає,
В мене від тебе жар,
В тебе мій шарф.
Нам не бути разом, на жаль
Відносини швидко закінчуються
Особливо коли в такого як я поранена душа,
Це не лікується.
Твої слова для мене як скрижаль,
Я буду весь залишений мені у цьому світі час ними керуватися,
Ця шмаль все не хоче прощаватися
Як з тобою і я.
Мені хочеться зросту, у снах ми сімʼя
Та в житті все не так просто як здається,
Тому це скоріше за все фінал,
Я як і ти не можу з цим змиритися. Та вибору нема.
1
0
179
Єва 10
Тебе не можливо позбутися
Ти в темряві люстра
Настільки сильно світишся.
Я з тобою хочу в подорожі,
Весь час мов пригода
Коли неземна краса поряд
Мені так подобається твій погляд
Він романтикою окутий,
Таку як ти неможливо забути.
Проводити вихідні та будні
Без жодних табу,
Всеодно що подумають люди.
Я кохати тебе буду,
Кохатись палко,
Мов кріпаку дарували свободу
У моїх ніздрях пудра,
Скільки б не намагався забути
Зустрічати тебе у сні,
Бо при тямі мені недостатньо
Твого тепла, поцілунок останній
Я згадую мед на вустах твоїх,
Твій шепіт на вуха - помста
За те що без дозволу взяв
Та ми знаємо що тобі сподобалося
Ти сяяла мов люстра
Цікаво чи вийде у мене колись тебе позбутися
Ти любиш підіймати руку,
Я для тебе перкусія
Крім ударів ще вкусиш.
Я закоханий у твої вуха,
Вони вміють слухати
Всі твої колишні - кастрати.
Я памʼятаю,
В мене гарна памʼять
Твоє весільне плаття та тонка талія
Ти в ньому прекрасна,
Пройшло вже років 9
Ця люстра ще не згасла
1
2
136
Єва 9
Я жбурляю у вікно камінчики
Щоб побачити тебе ще раз
Я зібрав на кладовищі квіточки,
Немає грошей на прикраси.
Я пив з твоєї чашечки,
Я пив отруєний чай.
Думав,
що попав у казочку,
Але це лише початок.
Я хочу твоє серденько.
Але не знайшов ключа
Над головою сонечко,
Мене поглинають почуття.
Я вірю у кращу історію
Де ми у двох пʼємо отруйний чай
І все завжди по-моєму,
Але це лише початок.
Я чілю один зі спліфом,
Ти знову на мене кричиш
Вважаєш що є причини,
Ми вирішуємо їх уночі.
Ти вважаєш мене дивним,
«Хочеш кричати - мовчи»
Твій палкий погляд мов дві криниці,
Мов свічі в червонім вогні.
Я закохався одразу,
Ти добре памʼятаєш цей день
Від ненависті до любові-зарази
Від нічних образ до поцілунків вдень.
Ти – пелюстка у небі з райських садів
Я тебе полюбив як тільки побачив,
Можливо одразу й не так як хотів
Можливо ти не зможеш за це пробачити
Ти в небі зоря, у морі перлина
В бокалі без дна я відчував себе людиною
Тепер ми разом, удвох проти світу
Ми зробили свій вибір і нам з цим вибором жити.
0
0
156
Єва 8
Знайди викрутку, серцю потрібен релоадінг
Я сидів там у кутку підпалюючи джоінт
Якщо це програмний код - ми всі одиниці та нулики
Для мене бути з тобою як лапі ведмедя у вулику.
Викладачі не пускали до мене, я займався кібербулінгом
Був хуліганом, з тих хто каже «ну а хулі нам»
Віддав тобі єдине своє сіре гуді
За поцілунок у щічку на Хуторі.
Дівчата тоді були такими дурами,
Естетика тіла це що? - Тоді були тільки шкури.
Пацани кричали «я б вдув їй», прямо на вулиці
А я ласувався твоїм тілом не маючи на нього підліткової юрисдикції.
Я був закоханий по вуха, вся твоя любов не до мене, це фікція.
«Дівчата люблять вухами», в мене досить розвинена дикція
«Кричати не треба, ти хто взагалі? Я зараз викличу поліцію!»
Краплі твоєї брехні отруїли мої очі, я нічого не бачу
Я думав це любов шепоче і поміняв футбол на мʼячик.
Новий день, а з інакшого тільки назва
Не розумію чому це повинно траплятися
Я не вірю в ретроградний Меркурій та місяця фази
В тебе була одна задача - не побити мою єдину вазу,
Ти впоралася, я тобою пишаюся.
Твої дії – казус.
0
0
166
Єва 7
Хто б міг подумати
Що я не зможу кинути,
Що вмію лише кривдити
Хто б міг в таке повірити?
Хто б міг в таке повірити
Що відносини це липа?
Вона вірила у них,
А я її кривдив.
Хто б міг таке подумати
Що я не спатиму з тобою більше
Ти розбила моє серце
Бутилкою від віскі, як так вийшло
Невже твої емоції штучні
Як до цього дійшло?
Я б ніколи не повірив у твою печаль, якби не торкнувся, ти була гарячою як чай.
Можливо й не підібрав би до твого серця я ключа,
Та ти в ньому назавжди, ти ключова деталь
Що повпливала на мене і того ким я став.
Того року я не знав про стосунки, знав лише про кристали. Я згадую твої вуста…
Опираючись на колишнє, сльози твої - чистий кришталь
Смерть могла б вибрати мене на кшталт,
Но моє пекло - коли останнім штрихом забирають тебе, на жаль
Якби б я лиш повірив в ту печаль
Через яку тебе зі мною більш немає.
Немає бачити нас разом ніхто!
Моя рука стискала твоє горло,
Закривались штори, я робив тобі боляче, Називав це уроком,
Твою зраду я вважав твоїм останнім кроком
Та я блефував пускаючи ніс по білим коридорам.
Для тебе морг, для мене - морок
Я завдавав тобі багато мороки й клопотів
І так й не зрозумів одне:
Чому твоє тіло було подібне на місце злочину у стосунках,
А без подряпин та синців при смерті?
Скажи чи була ти хоча б справжня? Хочу дізнатись в якому знаходжусь стані.
Я на автомагістралі, цікаво чи це сьогодні станеться?
0
0
153
Єва 6
Бліда мов примара, як я любив тебе мало
Ти сама цікава, вразлива і гарна.
Я наче пронира до тебе в квартиру
Прямую ходами, яких я не знаю.
Ми читали романи та дивились дорами
Ти носила на шиї корали.
Мені важко тебе втрачати
Я не звик прощаватись.
Для когось смерть лише початок,
У нас було ціле життя,
Ми вміли розважатись
Ти мене навчила кохатись
Та клятви не дотрималась.
0
0
182
Єва 5
Ти брала мене ніжно, без крику
Я би взявся за ніж но зберіг
Твої прекрасні ніжки,
Вони краще ні ж у неї
В моєму сні ти ніжила
Нашого маленького генія,
Я тішився твоєю неперевершеністю,
Я би не вижив ночі тієї,
Коли ти померла.
Я тебе не люблю, а кохаю
Мені дійсно бракує твого кохання.
Я сумую за твоїми покараннями,
Кожен день з тобою - як в раю.
Як ти мене брала силою.
Тепер я обезсилений
Мені не хватає сил
Не піти за тобою в той світ.
Достатньо причин.
0
0
165
Єва 4
Я бачив тебе тою зимою,
Червоні щічки не від холоду,
А від мого на тебе погляду,
Ти була моєю долею,
Ще за довго до Ковіду.
Мій сон про тебе,
Після нього починає параноїти
Міг померти я та чому це ти?
Несправедливо.
Тепер я зраджую їй з оксітоцином
На тій самій місцині,
Де вона останній раз дихала.
Ми скоро побачимось,
Та це не побачення
Я скажу світу допобачення.
Яке до біса навчання? Не уявляю.
Депресія. Апатія. Холодна ванна. Плакати нормально.
2
2
192
Єва (3)
Все в низ течія йде
Депресія
мене поглинає.
Навіть якщо Бога немає, я вірю що рай є.
Так, я кохаю тебе, ти мене надихаєш.
«З часом легшає» – та в мене його немає,
Новий день знову монотонний та надто банальний.
Моє серце тліє, не палає, я не значний як атом,
Тіло ще ціле та душа відмирає.
Я лежу в холодній ванні, навколо так багато томатів.
Ти перша хто сказав «плакати нормально»
Чому я тоді не плакав під час поховання?
0
0
192
Єва 2
Наступні дні як попередні,
Тіло у воді, а голова на поверхні
В мене болять ступні, на них скла обламки.
Якби я міг надягнути на тебе обладунки
Ти б побачила світанок.
Я приніс тобі свічки, ти не боялась темноти,
А любила теплоту і дим,
Він нагадував тобі мій запах.
Я ніколи так не плакав.
Я відчуваю дотики і стукіт твого серця,
Моє сьогодні точно за життя побореться.
Мені не вистачає твого блідого лиця.
Переповнена недопалками моя попільниця.
0
0
174
Світанок
Очі дуже втомлені
І хоч я не бачу всіх кольорів
Я побачити зміг приховане в пітьмі.
Зорі сяють завжди
В лісі чути шум трави
Я відчути зміг приховане в пітьмі.
Відповідальність на мені
За гріхи батьків платять сини
Я лише знюхати зміг приховане в пітьмі,
Та це не зорі.
Я в житті як у грі,
А ти про вирій далі мрій
Я пʼю це як чай замість сніданку, під мелозвучний соловіний спів.
І хоч до краю карти ти дійди,
Де будуть тоді твої діти?
Руки в землі, а хто пожне плоди,
Які встиг за життя ти посадити?
Ті сліди ведуть до біса і..
Люди тепер ліняться думати,
Їм аби когось підставити.
І навіть якщо буде не вдосталь підстав
Повір, тебе посадять, Карл.
Хоча ніхто не крав корал – Їй аби носик припудрити.
Вигадки всіляких маразматиків в мені вселяють страх.
Що «Час настане» (с) Йосип Сталін
Зрештою ми вірили й батькам
про вигадані ними ж правила і що вони правильні,
З таким успіхом я б міг увірувати й у Христа, та він не праведний.
Держава це люди, не герб, гімн чи прапор.
Влада любить ставити нас раком.
Іноді щоб позбавитись глиста,
Потрібно більше ніж в подушку плакати.
Я досі згадую твої вуста, все зруйнував не я,
А мій депресивний стан, спитай у мого лікаря
«Що за підстава, ким ти став? Я не з тих хто може вірити словам наркомана, це твоя провина, я тобі не мама, просто іди нах*й, ти мені не треба, суцільна проблема, засунь собі в сраку цю поему, ти мудак»
Після таких слів любов наче гангрена,
Ніби в мене тепер не чисті гени,
Ніби у неї був сказ чи холера,
Мене лихоманить та закінчуються нерви.
Він пише про масштабні проблеми,
А потім все йде по пи*ді і схиляється до неї,
Мов гілки засихають на дереві
Так не треба. Певне, я брав простих дівчат та робив королевами.
Хоча я не король,
Мене самого нагнула система,
Я лише мікроелемент в безкінечності схем.
«Хочеш змін - починай з себе»
Підлітки в школах думають що це їх агітує ставити в ніс септум.
Це стосується всіх нас себто
Ми стали занадто лицемірними,
Відверто кажучи, я був пацифістом, а став інтровертом.
Я так довго дивився на стіну, що став на ній портретом.
Під ногами калюжі, я знову плакав.
Кожен новий день для людства повинен бути уроком.
Мені двадцять років, а відчуття на всі сорок
Та навіть тоді я би рухався дитячими кроками.
Я стояв на межі між смертю та життям,
Писав вірші, не покидав надії на щастя.
Серце вже не горить, а тліє. Та ще не погасло.
Чи варто прощаватись?
Вже не надихають гасла.
Світ так прагне щоб я здався,
З ним так важко сперечатись.
Дощ наче азбукою морзе хоче щось мені сказати.
Та я глухий. Зраджую сьогоднішній ночі з завтрашнім ранком. У танці зі Світанком.
3
0
182
Темнота І
Темноту не так легко покинути,
У душі вона й тут, безлика
Хочу повністю в неї поринути.
Її чорний дим, як спогади про те, що я втратив, досі зберігся на моїй одежі
Навіть після тієї пожежі,
Що спалила все що було мені дороге і зрештою ці спогади про те, що я втратив, як важка тінь, чорт, це безмежна туга, що нависла наді мною і не дає мені спокою,
Вони обгортають мене, як ковдра, і змушують відчувати себе пригніченим.
Я був загнаний один у кутку, де вирій чорного згустку - апофеоз депресії,
Відчуття ніби мене затягує в дофамінову яму – лише частина ідеї
Заплутаному в ній, важко збагнути, де майбутнє,
відчуття, ніби ти закопаний живим, але її обійми хоча б справжні.
Не пройти одному цю дорогу далі.
Я відчуваю себе, як у клітці, з якої немає виходу.
Відчуваю себе, як на безлюдному острові, де немає нікому про що розповісти
При цьому я ще й уникаю деталей,
Бо спогади про те що я втратив,
Як стигмати, що горять у душі.
Я не знаю, як вийти з темряви,
Але точно не хочу залишатися в ній.
Я хочу знайти світло, щоб не бути самотнім
Та не як птах який застряг у печері,
Не самотній колодязь посеред пустелі.
Я вже й не думаю як звідти вибратись.
Відчуваю себе мов батут у підвалі,
На якому ніхто не стрибає.
Хворий організм - це світ,
який штучно уповільнює процес розвитку,
як людина, яка харчується порціями та дозами.
Це призводить до того, що суспільство часто буває жорстоким і несправедливим,
чим вам не приклад часи Голокосту,
інколи для мене особисто соціум мов несповна розуму.
Війни та сльози - це постійні супутники людства,
Однак вони також є джерелом страждань і горя.
Песимізм мене неодноразово вберігав від неправильного вибору
Якщо купувати дім на березі моря, то тільки мертвому
Якщо тебе кинула дівчина не обовʼязково бити посуд,
ти можеш відчути розчарування, гнів або навіть агресію. Це природні людські емоції,
які потрібно висловлювати здоровим способом.
А в мене тим часом передоз емоцій,
Я досі наче в космосі, а ти мене не послухаєш і все-таки спалиш коси їй,
чи перетвориш свій жир нарешті на мозок і бозна-що станеться ще?
Та ти не второпав що тут постійно емоційні качелі,
а я в очікуванні катарсису від наркоти їде щелепа,
Субʼєкт не хоче більше бачити ці «псевдохалепи».
Я для темряви просто закохана нікчема.
Звичайно не обійдеться без вигадок.
Взяти до прикладу бабусин ґанок:
– Індивід не може убити кривдника
Як і не може уникнути сварок.
Все частіше уявляю світанок,
який пробивається крізь хмари,
як надія, що пробігає поміж темряви.
На вечерю зазвичай сніданок,
як символ того, що жити нестерпно.
Кожен день мов солодкий пакунок,
Я танцюватиму з нею наче облупок
Вона хоче мене, жбурляє сорочку,
Та я прострочений як день
В голові наче дивні проблеми,
дві протилежні думки борються одна з одною,
немов два аборигени.
Перший готовий поклонитись системі,
Інший намагався боротися,
та вже навіть у нього не витримують нерви.
А я напевне краще пройдусь в темноті, як людина, яка боїться світла,
серед похмурих людей я по суті Мірфак у Персеї,
Та у світі не одне сузірʼя.
А в мені забагато люті,
але насправді це просто крик про допомогу, я не можу чинити опору, в мене зашитий рот, я не можу промовити й слова.
Та ліпше випити пігулки…
Ніч любила дарувати подарунки
Відчуття ніби вступив у стосунки,
А ні, все руйнують її коханці ліхтарі
Я прокидаюся захлинаючись водою.
Був на дні, уві сні
І раптом зрозумів що самотній насправді
До біса мрії, я закоханий до смерті
Та любов моя не взаємна.
3
1
198
Єва
Поцілунок - лід,
Я прилип до губ твоїх.
Мій психічний стан
В мене сон украв
Я прожив мало літ
Але ти зараз повір:
В твоєму розумінні
Відносини це міт.
Зараз пишу мов я Шекспір,
Дірок в стосунках ніби тир
Ти подругам своїм
Гомоніла що я рекетир.
Я почав приймати ліки,
Лікар психіатр мов друг на віки
Ти ініціатор, прошу ніж з рук викинь
Чому я так тебе кохаю?
В спогади досі озираюсь
Лід лиш вода котра зосталась
Я ніби на хресті грав роль апостола Петра
Та як можна стверджувати що життя - театр?
Я з глини, ти з мого ребра
І яблук у саду нема
Холодно і лячно, за вікном зима
Ніяких «ми» ніяких «нас», лише пітьма.
1
0
213
Чорний ворон на могилі плаче
Чорний ворон на могилі плаче
Сльози його - це краплі дощу
Ти ж теж бачиш його бідолашну душу?
Він плаче за тим, кого втратив
За тим, хто був його другом
За тим, хто був його любов'ю
За тим, хто був його мрією та долею.
Він плаче, і плаче, і не може зупинитися
Його сльози ллються, як ріка
вони затоплюють його серце
І воно наливається чорною кров’ю.
Він занурюється в океан горя,
Втрачає звʼязок з нашим світом,
Його очі не бачать більше неба й поля
Він не може претендувати на наше повітря.
Прошу, вороне, тільки дихай
Мені бракуватиме тебе,
Мій любий друг
Ти не був людиною,
Ти був більш людяним за мене.
5
0
208
Космос
Важко дивитись зранку в календар
Мій сьогоднішній день наче був уже вчора
Очі наповнені сльозами, блищать як кристали
Колись відчуття що до неба дістану,
Зараз розумію що там задихався б.
Мене вчили склонятися та я сперечався.
Здавалося світ побудований запросто
Більшість в океані були б зарослями,
Одиниці їдять зарослі.
Я би ліг у сотню лікарень,
Всюди кажуть одне й те саме,
Мене це дістало,
Костуха по заду.
Відносно недавно я збагнув що хочу бути камнем,
Але для цього треба відмовитися від безкоштовної кави.
Запросто - вона всерівно кал!
Існування у вакуумі без інших розумних істот
— Це як не мати вибору у кавʼярні.
Я теж можу випити американо, але хочу більшого,
Невже це неправильно?
Соціум не буде оправданий
Дякую мамі і татові за те що допомогли мені розірвати всі типові патерни!
Інколи існування - каторга,
А сни справжні фатуми.
Чому на столі частіше coca-cola, а наприклад не фанта?!
Для ефекту Мандели забагато.
Поки схиляюсь тільки до квантового безсмертя,
Але, чорт забирай, у скількох із світів я все ще живий?
Я однозначно не заслуговую на милосердя,
Та чи заслуговуєш на нього ти?
2
0
196
THE END
Ранкова роса покрила очі
Я закоханий у н`oчі
І не можу сказати,
Бо про любов нічого не знаю.
Налийте ще мені чаю,
Налийтесь ще мої очі
Заслуговую, звичайно.
На безсонні ночі.
Я її покохав,
А вона неначе місяць
Так пропала зненацька,
Навіть не встиг «розчехлитись»
Я читаю про стосунки
В мого друга в понеділок,
У вівторок все так само
І нічого не змінилось.
Поцілунки те та се,
З цим потрібно миритись
Місяць пропав та й усе,
Почуттями вже ситий.
І уже не проснутись,
І уже не заснути.
В серці так сильно болить,
За що йому така скрута?
Я скручу собі цигарку
І все на ранок забуду.
А вже знову в пітьмі
Згадаю губи її..
..ні разу не дуті.
Під ногами калюжі.
Зібралася кохана,
Лиш залишила пудру..
..й депресивний стан
Невже любов паскуда?
З почуттями провини,
Несамовитою біллю?
З червоними очима..
..отрути,
Кайданками окута,
Ми дійшли до кінця,
Нового початку не буде.
Я спираюсь лиш на бильця,
Їй холодно - дам куртку.
Очі немов дві криниці,
Мною забуті.
Я був у понеділок
Та у вівторок не буду.
3
5
279
Диво
Холод, почуття, імла
Звук сирени, місто без світла
За вікном як і в душі - пітьма,
А вона всерівно квітла.
Сяючі уламки від скла
Дзеркала що було у спальні
Вона казала, бо могла
Пройшовши шлях від лікарні до лікарні
Та правди в цьому лише половина
Й розібратись тут без лізергину
Неможливо.
«Вона для тебе ще дитина»
Та де ж слова: «любов єдина»
Та й насправді
Кохання - диво
2
0
314
С*чка до Варшави
Сучка до Варшави,
Я одразу по шалавам.
Мій син побачить тата
Лише на фотографіях.
Ніколи я не думав
Що стану космонавтом,
Вона на мене дивиться
Закоханим поглядом
Ми так далеко в кілометрах,
Але завжди поряд.
Мої улюблені роки життя
Це Ковід і все що перед Ковідом.
Я вітер, ти диво? Я сонце ти злива. Я серце, ти судина, ми разом на кетаміні.
Пам’ятаю смак твоїх губ мов смородина
Запах волосся, я морально подавлений
Ти відчувала себе рабинею в спальні,
Ти казала papi йдемо до ресторанів,
Я дав тобі життя і часткове виховання,
Ніколи не ставив тебе у порівняння.
А зараз ти говориш дівчатам
Про зґвалтування, потім забираєш ці слова до себе в спальню
Не знімаючи спідницю, під білизну пальці
Розширені зіниці, ти грішиш під світлом місяця
Всі твої почуття наче фікція,
Ніби просто є в природі функція
Маленька, тобі не всидіти на двох стільцях,
Завелика для одного рота порція
До мене і після мене ти ходиш в синцях,
Мій психологічний стан досі таємниця,
Для мене вживати препарати,
Каюсь, дрібниця
Після цих слів такі осудливі лиця
Я б міг взяти рушницю і закінчити цю нісенітницю
Та я вірю що кінець це початок і такі тут принципи
1
0
331
Бачу
Йду в далину
Бачу імлу
Не зупиняюсь.
До біса нудьгу,
Я шлях цей пройду,
Не вагаюсь.
Бачу журбу,
Бачу скруту
І звичайну убогість
Візьму фольгу
Або ж просто скручу,
Мені не соромно, каюсь
Моляться люди,
З голодом діти
Але питання: «кому?»
Друг мій - це вітер,
Візьму в руки кліпер
Й нарешті запалю.
Фільтр не потрібен,
Як дівчині Тіндер
А кому ж тоді треба я?
Мене манить гріндер
Мистецтва витвір,
Очі горять мов полум’я.
1
0
365
Мігрень
Мені всі ці 8 років чесно кажучи було похуй на війну
Зараз я думаю інакше і відчуваю нестерпну вину.
Поки ми пили вино та шукали сексуальних партнерів на badoo
Тато додому казав що прийде але він не тут.
Я впевнений що ми із заплющеними очима бачили хмари й біду
Та 8 років назад я хочаб тримав не автомат, а крейду.
Зараз я переосмислю, скажем перезагружу вінду
Я телефоную вбивці зі словами «ти труп»
І хоч моє бачення допомоги людям буцімто я друг
Та насправді я не підіймав зброю та спалити Москву сил знайду
Всім буде важко привести потім країну до ладу
Війна це не шахи, хоча і тут їй крадуть.
Коли переможемо я візьму бонг і флейту
Воювати не вмію, але туʼди прийду
Копати собі яму в пітьмі під силу лише кроту
Я не пʼю вже давно, але у мене досі будун.
Дівка скаче на мені, я для неї ніби батут
Та я не кінчаю тому що вона як війна, а війна це табу
Я ненавиджу війну, всюди про це кричатиму
Якби мене бачили мої діти і вони були на кораблі, вони б відчалили
Бавились би іграшками, як і я вправду,
Та в правду грають далеко не космонавти.
Хоча мама не збрехала, тут програма залатала, я кофтаю ці квадратні рими як батіскафи, типу нерозумію геометрію,
Ці дисперсії проблема як і штанів якогось тіпа теорема, ця дилема - очі мов кристали, щось десь я втратив, зате я тут - дякую мамі,
Мабуть я вже на якомусь рівні? Ні, я злидень
Я родився за місяць після квітня, око за око - значить квиті, ця мала хоче члена, їй так похуям на квіти. Я куштую її клітор, він до біса соковитий
Краще бути соло, I love this freedom,
Ти накурився крихтами які дістав з мого фільтру
Ці предирки надоїли, мої сірі друзі ті що в мозку, лол, нахуй вже давно сходили
«В дитинстві або ви або вас кривдили»
За роки навчаючись на юриста я зрозумів одне
Документ не обовʼязково повинен бути на папері
А з життя що добрий день прийде,
Але те чи буду я там нікого не єбе
Тут або ти працюєш головою,
Або у тебе мігрень
1
0
282
Бруд
Деталізація на максимум,
Почуття на мінімум
Мозковий штурм.
Головне не краса, а розум
Я не створений для соціуму
Вона вибирає дивну позу.
В неї в шафі не одяг, а паноктикум
Її пальці мов рахат-лукум,
А в очах вічний сум
Прийму на ніч реланіум,
Вона вже чекає в спальні
Мій **** в ній як в акваріумі
Вона називає його унікальним
Меркурій ретроградний,
Ми обидва родились у травні,
Її волосся мов трави, запах файний
Ніщо не ідеальне, та вона ідеальна
Я беру її насильно,
Скажи що це неправильно
Вона ще більш вульгарна та аморальна
Я кажу буквально,
«Життя ненормальне та зате реальне»
Які ж сука ці слова геніальні.
В мене були Насті Даши Влади Каті, Тані
Немов купюри різних номіналів
Був секс у вітальні, кінотеатрі, кухні, ванні,
В нічному клубі з Анною й Алісою
Я поважаю хімію та фізику,
Після колеса потрахатись та закинути під язик трішки лізеру,
З очей лазери мов я супермен
У неї тату карти світу,
Я заляпав всю Євразію,
Самий великий континент,
Мені респект
Це не фантазії,
А мій для неї комплімент
Як ви зрозуміли я з повагою і до географії,
Нахуй математику, краще знати що таке Хлорид натрію
1
0
270
За моїми підрахунками
В її руках тліюча цигарка,
А в голові про нього всі думки,
Хлопця вже нема,
Лише метадонова циганка,
Ні веснянок вже не видно,
Ні підтримки, ні стосунків…
А раніше в нього були друзі і батьки,
Він пив, та не згорлянки, а зі склянки
Він дарував їй подарунки, а вона подумки
Хотіла лише дозу, а ніяк не поцілунки.
Він займався фотозйомкою, він писав малюнки,
Потім забирав її пакунки…
Він не вірив, та кажу я вам, була вона чаклункою,
А від хлопця лишились лиш уламки.
Взагалі, за моїми підрахунками
Відносини не можуть бути з обома.
Якщо вже ти обрав любов до наркотиків,
Будь ласка, відповідай за свої слова.
І хлопець лише приклад трупу на дорозі,
Життя це мить, так оберіть хто буде біля вас.
Мій вибір уже в мене на порозі,
Хоча на нього я потратив час.
Раніше я не був іншою людиною
Та якось ці метелики у шлунку
Заставили обрати її, жертвуючи половиною
Я не бачив картини, лише візерунки.
1
0
224
Місто
Кохана назавжди?
Порвані кеди,
В уколах під’їзди.
Я в метрі від смерті
Хуйові прикмети,
Мені би присісти.
Я встати не можу,
Чому блек так тяжко?
На душі смута,
Так тісно…
Люблю і ненавиджу,
В пам’яті стяжки
Вона найпрекрасніше місто.
2
0
330
L O I D
Love only in dreams
Alone in the night,
It's only a distant, baseless flight.
Temptation abounds
But it's never around.
Just an illusion never to be found.
Hope trips and fades,
Lingering, yet not sated.
Love only in dreams, so says Fate.
Sighs echo in dark,
Wistful desire in stark.
Thoughts too complex, ere we embark.
Hearts full of ache,
Demands we can not make.
Love only in dreams whilst awake.
1
0
255
У пошуках свободи
MDPV и APVP
Це вам не іграшки типу PSP
Бережіть життя, я ледь не щодня
Попадаю в ДТП,
У водія в крові алкоголь, а у мене THC та CBD
Він на М5-тій BMW, я на Audi TT
Відчуття ніби у нього ПТСР,
Цей тіп такий мамонт ніби з СРСР,
Коли він вже працював менеджером SMM,
Я сидів на БЖД під ЛСД, мен
Каже що КМС по боксу,
Та його вирублять мої залишки коксу під носом,
Виходить з KFC з підносом.
Я стріляю з свого Узі прямо в небо ,
Про це пишуть в BBC та NYT
Ніби я якийсь Джаред Лето.
Йому потрібен лікар,
А мені б хоча б тіпси
Все-таки фізика на першому місці
Я справедливий як Marvel, моторошний як DC
Він віддасть свою карту разом з CVV,
Після цього я скажу йому лише се-ля-ві
1
0
298
Темрява 2
Глибока ніч, коли все тихо
Наповзає темрява і проймає мене холодом
Тіні затримуються, закриваючи все, що я бачу
Залишаючи мене оповитим таємницею
Хоча це страх, який я не можу ігнорувати
Невідоме - це те, що я повинен дослідити
Я знаю, що мушу ступити в темряву
Зіткнутися з його таємницями та його слідом
Бо я сильний, я можу перенести страх
Я буду протистояти темряві всіма силами
Маючи мужність, я можу зрозуміти її силу
І більше я не буду здригатися
Бо я знаю, що в темряві ночі
Є потенціал для нового світла
Бо коли я з благодаттю зустрічаю свій страх
Я можу знайти свою сміливість і знайти свій шлях.
На мене опускається ковдра ночі
Плащ темряви такий холодний і глибокий
Що я загубився в її глибинах
І не знаю, як буду спати.
Місяць тьмяно світить на небі
Освітлюючи тіні, що проходять повз
З невидимими формами і прихованими страхами
Я здригаюся від думки про те, що наближається.
Вітер несе холод, що наповзає
У мої кістки і хвилює мою душу
Страх наповнює мене жахом
Поки я чекаю, поки темрява візьме своє.
Ніч довга і темрява глибока
Мій розум охоплений турботами та страхами
Бо коли б я не заплющив очі
Темрява ночі все ще з'являється.
У темряві не знайти затишку
Страх - це все, що я маю натомість
Моя єдина надія - знайти світанок
І з цієї темряви я буду вчитися.
3
0
245
19
На мені канат із постулатів
Можете звати мене прадід
Що сьогодні на обід? Хліб?
Давайте хлопці без обід, тіп?
Я на завтра хочу сніг, і
Йду, не відчуваю ніг, pig
Відчуття ніби я летів і втік,
Но я лише біг - sick
Сік на завтра буде норм, так?
Навалило такі норм так
Ролі шепочуть тік-так,
Колишня кричить: «мудак»
Но я можу тільки так,
Дівки мені кажуть тільки так,
Я на вечір дуну з бульбіка,
OG Cush Cannabis indica
Еверіка, фореверіка
My dudes & me’r a syndicate
Don’t fuck me, we don’t have a Patriarchy
U live after war - you aren’t patriot !
Просто летить якась butterfly
Boston, Мандрид, та не я літаю
Хто ж бо із вас усіх тут хоть щось в житті знає
Поховай мене в підвалі прадідового сараю
І я знову тихо у кімнаті воднік опускаю
подруга хотіло жорстко, тому я її опускаю
Всіх хейтерів і ультрасів я попускаю
Зітхаю
1
0
277
Clous
Мене підтримав брат,
Бо знав що за мною правда
Я викурив весь стаф
Легені як у космонавта
Послухай мене, бей
Ти назавжди біля серця
Сама гарна в світі
І підтвердить це люстерце.
Я не чекаю що зійдемось врешті, Но
Все ж не можу я лишитися Думок
Можеш не цікавитись про що сьогоднішній урок
Та ти будь ласка пам’ятай що кинув я гівно.
І все ради тебе
Я за грати сяду
Будуть раді в небі
Я буду сумувати
Порція суші на дім
Ми не винуваті
Розкажи це мамі,
Розкажи це баті.
Мене слід покарати
На шиї два карати
Монстр як Бен Ладен
Пора нам закруглятись
Ти не одна в кімнаті!
Впіймав її на зраді
Завтра в мене дике паті,
Шкода що шкурам тут не раді
0
0
293
Коричневий портфель
Коричневий портфель,
Її фото в профіль
Виглядає наче модель,
Доволі довгі ноги.
Вона шепоче мені на вухо
Що я у неї єдиний назавжди,
Та що ж могла ще сказати шлюха
В часи коли вона не бере за щоку.
був лише я вона та башта
Я так хотів побувати в її налаштуваннях
Щось підкорегувати, щоб не було так важко
Залазити їй до душі без запрошення.
Вона любила романтичне аніме,
Наче щось до мене відчувала
Та наші відносини ніби буриме,
Та й вона на все наплювала.
Банально болючі події життя
Можуть привести тебе до спальні
Негайно прокручуй версії буття
Де вона не настільки реальна.
Я просто раджу як не знайомий, а друг
Краще забудь, відклади до шухляди
Ти побачиш ще 100,200 шлюх,
Як мінімум трьох у твоїй кімнаті.
0
0
303
Не будити/не буди ти
Вона сиділа на моїх колінах за кермом автомобіля
Повія була впевнена що керує не авто, а мною
Є ідеальний синонім до її психологічної картини - свавілля,
Але вона не знає що таких сучок море як гною.
Впевнений їй сниться моя труна,
Зазвичай я не беру слухавки коли у справах
Чому дівчина вважає що вона в мене одна?
Хоча за нею як мінімум по дві зліва і з права.
Як лягаємо спати – бажає солодких снів і розвертається,
На світанку крутить мені джоінт з отрутою.
Моя мала думала що вона мною грається,
В скринці на замочку тримає мою ляльку вуду.
В суботу ми ходимо з нею в кіно,
В неділю – їмо у ресторані
В понеділок для куріння у мене відро,
А у вівторок ми паримось у лазні.
У всі дні неділі вона зі мною на самоті;
У ві сні на моєму тілі кроваві сліди:
Я не бачу тут нічого поганого, а ти?
Головне що я не коханий. Амінь.
Біла дорога в один лише бік, а куди?
Вона на колінах, а це навіть не монастир
Я цитую що немає душі у рудих
Я засинаю навіки, мене не буди (ти)
1
0
369
Новини
Ви вже чули сьогоднішні новини
Та немає тут моєї провини,
Так сі склалися обставини,
Її очі мов дві перлини.
Зненацька я отямився без мрії
Прикинувся пташкою, лечу у вирій
Вона з колишнім в прямому ефірі,
А я й тоді як дурень їй вірив
Цілий рік минув, а в голові лише вона
Як мені нарешті вибратись із дна
Порожнеча нескінченна,
А моя любов, на жаль, приречена
А ще через рік вона моя наречена
Добра, лагідна і чемна…
0
0
272
Конверси
Порвані Конверси,
Гармидар у волоссі
Я в тобі повністю,
Ти поза реальністю
Ти сказала «лю»?
Чи мені це здалося
Не хочеш сім’ю,
Хочеш щось до носа
Я знову стріляю
Тобі прямо в лоб
І попри зітхання
Ти засвоїш урок.
0
0
286
Байдужість і вогонь
В мене нічого з собою немає
Окрім болю та розчарування
Відчуття ніби я помираю
І це передсмертне бажання
Я хочу щоб ти не чекала мене,
Бо я лише пил у пустелі
Лиш дозволь полюбити мені тебе
І до біса емоційні качелі.
Тепер то ти зрозуміла, люба
Що для мене безцінна і понині
Жує дитина хубабубу
Вже губи від неї всі сині
Я п’ю ультрамариновий напій,
Хоча досі фанат вічнозеленого
Прошу, маленька навіть не мрій
Розлучати мене з кришталевим
А інші мов ґрунт
Наче для чогось існують
Думки лише брухт,
За ними ку‘ди пильнують
Кріпацький тяжкий труд,
Божий суд чого вартує?
Дайте мені снуд, дуже холодно…
Поміж споруд,
Я як Курт Кобейн - труп,
Та в неї горять очі
Більше ніж вогонь Прометея
Оргазм досяг апогея
Моя люба, навік, Дульсінея
2
0
328
Моя безкінечність
Я напишу під меланхолічну мелодію,
Іронічно здіймаючись над крематорієм
Істина - не слова, а філософія
З психологічними нахилами та психічним відклоненням
Зараз я просто слухаю рапсодію,
А в голові незакінченої моменти
Яка ж все-таки квітка пахне тобою
І чому не впала та клята комета?
Думав рішення як математика закриється
Насправді всі відносини - нісенітниця
Я був тобі таким близьким ворогом,
Рухайся далі, незабувай, ти вартуєш дорого
1
0
286
Балкон
Тиждень без їжі
В темряві й тиші
Всі думки досі
Народженні в хаосі
Любов і ненависть
Краса та потворство
Втрачено совість,
В голові лише монстри
Я п’ю щоб забути
Палю щоб згадати
Людство - отрута
Досить страдати,
Доріжка із пудри
Всі тут наркомани
Холод простуда
А всім всього мало.
3
0
293
Від прикрощів пече у грудях
Отрута залишилась на моєму язиці
І досі вагаюся кофтнути
Немає серця - немає й межі
Вона ж бо поступила мудро.
Ми думали лежачи в теплих обіймах
Про те коли все закінчиться
І ось наступив на ногу епіграф
Хто зайчик, а хто тут лисиця?
Ми думали якось сидячи за столом
І дивившись закоханими
очима
Про те коли настане розлом у відносинах
І що стане цією
причиною
Ми думали якось у парку на лавочці
Скільки ж лишилося часу
Будуючи плани на майбутнє дочці
Дарував їй останню прикрасу
Поставивши вазу у куток кімнати,
Але не як зазвичай на стіл:
«Ніхто у світі не винуватий,
Але ти винуватий, повір»
3
0
331
Канат
Я відчуваю себе ніби зараз є варіант не прокинутись
Я буду чекати коли моє серце стане з сльозами в очах
Є інші люди, не такі як я, вони готові боротися
Та я невпинно задумувався щодо смерті по ночам
В моїй спині стирчить доволі відомий мені кинджал,
А на вухах недоварені макарони
Серце дорогоцінний камінь опал,
Та його викрали дикі ворони
Вдача п’є з Долею на брудершафт
Ми разом варимось у цьому багні
Настав час закривати на вік цей гештальт
Навіть якщо для цього потрібно горіти душі
І хоч я ще не клав до рота сьогодні
Чаклунського пилу занадто багато
Болить голова чи може то скроні
Але точно не шия огорнута канатом.
2
0
281
Банка
В мене є громадянство Ізраїлю
Хто ці всі люди я їх не знаю
По кругу малу всі ми пускаємо,
Но ніж в руках все ж заспокоює
Налий мені бармен кружечку чаю
Я лише п’ю та не наливаю
Я лиш палю та не насипаю
Бога молю та не засипаю
Я на окраїні, мені так погано
Ніби наваляний але начебто й мало
«Не давайте йому більше ні грама»
Почула б слова такі, уявив, моя мама.
Я не наркоманю, для мене це ранок
Прокидаюсь у спальні, на балконі від банок
Кусала мене моя подруга вміло
Як ніби це я себе вбиваю намірно
2
0
310
Війна
Невже насправді така система?
По підвалах всі ховаються
Ми кохаємось під звуки сирени,
Війна це далеко не матриця.
Я димлю на балконі свій блант
Інтроверт і експерт у зброї
Перемога за нами це факт,
Вороги падуть смертю суровою
Буцімто ми для «них» - добриво
В церкві мама за сина молиться
На передовій сране порево
І голова рашиста котиться
3
0
283
Муза 2
Отрутою на язику залишились несказані слова
Слова, які тобою позабуті
Забула тільки ти, але ж не я
Від прикрощів пече у грудях
Ти не дивись на мене так - болісно і з жалем
Твій погляд ріже душу, як начебто кинжалом
І не пиши мені листів, де просиш молебно простити
Нехай тебе прощає Бог, мені достатньо лиш змиритись
Кохав тебе як тільки міг, та ти не знала, як кохати
Поховав тебе в собі, коли настане час розплати?
Зосталось тільки я і ти, і спільним "ми" уже не стати
Розійшлися як в морі кораблі, ніби ми у грі Wantander
І кров тече, і час не зупинити
Ти спершись на моє плече сльозливо хочеш попросити
«Не йди від мене, я сі стану ліпше»
Є два шляхи: «любов і смерть» (с) Фрідріх Ніцше.
5
0
316
Where is my weed?
Are you ok?
Are you still here?
Just take care
Until we meet again
I’m sorry, I can’t
Talk to you later
Love?
It doesn’t matter
You sleep
But it’s to yet
What are you driving at?
Can you spare me a moment?
But for you it’s not important.
That’s quite alright
Don’t mention it
feeling like i'm tied
Where’s my weed?
2
0
387
Я тону (вірш)
Я тону в алкоголі,
А вона в своїх сльозах
У нас різні дози,
Зі мною жінки голі.
Як зустрів свою суджену - повів її на боулінг,
Хоча були зовсім інші плани
Гаряча як випічка з червоними пелюстками ванна,
Стрілки показували б в моєму напрямку з словом «паркінг»
Я дивився на неї впродовж години,
Хотів зрозуміти кого вона мені нагадує
Чи курить, чи може нюхає, все ж я ставлю на те що дує
З точністю впевнений що впізнав би її в натовпі,
Бо вона дійсно відрізняється
Вона настільки різна з понеділка по п’ятницю
Та більш за все я кохаю її на вихідні
На стільці у неї всіляка штукатурка,
Вона закохає в себе: мадяра, москаля, турка
Я читаю їй казку про сірого вовка,
А вона слинявить мені сіре гуді
Питає чи я домашні вареники буду,
Я відчуваю себе на всі сто!
Навіть забув про її ляльку Вуду,
Лиш хочу утікати звідусіль з нею разом
Іноді буває й таке, що їй важко сісти,
В мене незвичний характер, каюсь
В неї є ребра, хрящі, кістки
Я куса́ю.. та з’їсти вагаюсь.
2
0
338
Іду вулицями міста
Фари машини білого кольору
В Рівному часто займаються тролінгом.
Надворі дівчина тихенько молиться,
Стоїть на колінах, яка нісенітниця.
Хто ж бо подумав, що краля - повія
Зіниці мов пироги, наркотик подіяв.
Щоби на це сказав Ісус, Бог, Біблія?
Яка ж в неї попа і талія.
2
0
343
Cookie
Масштабна проблема психосемантики,
Ізотермічний процес - це фізика
Відстій не погода, а математика
В сутінках не видно світло ліхтариків.
Для когось з рук запальнички падають,
З фанатками обмін температурою сталою.
Для інших нічне світило на голову
Підтвердження віддачі тепла середовищу.
Emu як системи Чумацького шляху
Даруємо тепло, а насправді кому?
Повіям, зрадникам, в спині ножі
Кінця краю немає, отже немає й межі.
Немає Бога, немає й душі
Ангели з демонами - настрій на дні.
Речі тепліші економлять енергію
Віддану в світ, що не цінить фонетику.
Звуки і гаптика, ехолокація
Я і ти - помилка, якась девіація
Норми, стандарти, світло і темрява
В мене лиш доля, вдача і печиво.
____
З моїм другом Гітаристом
5
0
351
Бред
Я уже не курю,
Она не пьёт своё Рево
В доме уют
И красивое небо
Мы любим друг друга
На кухне и в спальне
Пришла вдруг подруга
И зовёт меня в ванну
Я думал минуту, час, может два
Она тупо ждала, на ней нету белья
Поверь, не хотел, чувство будто всё зря
Я смотрю в зеркало, не узнаю себя
Какой-то допельгангер смотрит в ответ
Ты уже с другим и упущен момент
У тебя уже дети, прошло много лет
Я пью этот виски, в одиночестве? Бред
3
0
361
Прикраса
Кидай у бруд ключ від серця мого,
Я не вмію любити, читати думок
Я холодний буваю, вказівний на курок
Без зусиль натискаю, це кінець - епілог
Ти не думай що винна,
Знай, слабкість - це сила
Сльози - прикраса
Для очей красивих
Ти знаєш що мила?
А моя доля лінива
Немає продовження,
Невідома причина.
4
0
303
Романтика
Різні часові полюси,
Різне ліжко, різні сни
Кажеш вибач - він простить
Все тому що любить
Ти забула що це є
Коли сонце сяє в очі
Він опівночі напише:
«Я тебе всерівно хочу»
Промені певно на ранок впадуть
На твоє лице і талію
Розумію, познайомилась в Badoo
Та чи у вирії літаєш?
Розумію і вітаю
Новий хлопець не п’є чаю
Ти до нього завітаєш
А на ранок знову пишеш
Непомітно пропадаєш
Я все знаю, ти все бачиш
Моє серце вже розбите
Та ти далі хочеш бити.
Та ти далі хочеш пити
Алкоголь на твоїх грудях
Це кінець, кімната залита
Слізьми на вихідні і будні.
2
0
317
Там де нас нема
Чому я повинен жити в світі,
Де похорон важніший небіжчика,
Де весілля важніш за любов?
Плаче маленька дівчинка,
Не повернувся її герой.
В світі пика важніша за розум,
Керують країною – вбивці.
Чому мій прадід провів в такому соціумі?
- Його молодість пройшла у в'язницях.
Скільки б він не тікав,
Я бачив в його очах розчарування...
"Синку, краще там де нас нема,
А там де ми - завжди страждання"
6
0
381
Darkside vision
Your son is not happy
But i sow his darkside vision.
His soul is very dirty
My soul is torn apart
This is your mistake, maybe
He needs just your attention
It's not about the money
He just needs his father.
Demon name unknown,
But you know the name this guy
Boy's name Linkoln,
You chose that name yourself.
Let's talk more about him.
How he attended mom’s funeral
After that he became withdrawn and grim
Before that he was an ordinary fellow.
We both remember that day
'Cause I was there too.
You do not want to something say,
What happened in that room?
Stop acting like a some kind fool,
Your son is drowning in the pool.
You freaky and your family too,
U Know how the Earth suffers because of you?
6
8
492
Давним давно і по нині
Зачекались вірш на солов'їній мові?
Нужбо про патріотизм, а ви готові?
В нашій країні є велика біда. Яка?
Хто сі зможе зупинити бика?
Це бик, котрий бачить лише червоне.
Кров, страждання.., розумієте, панове?
Я ж тут бо живий й понині,
Родився й ріс у пилині.
Та став я на доріжку кволу,
Й уклонив голівоньку додолу.
Балвохвалство закінчилось,
А вонтпити нема чого.
Рок назад моє сердце билось,
А в моїх жилах бігла кров.
Та настигла мне фатига,
Як і націю мою.
За що солдат убив родину?
Де совість ся і відповідь чому?
І син у авви також питав,
І брат його, його сестра.
А у батька був прямий наказ
Який порушувать нельзя.
Аще війни ще не було,
Вечеря, всі вже за столом
І моляться том Богу, бо
Він подарив сім'ю, дітей й любов.
Та шафунок треба ісполнять,
Що ж це за світ, вашу ж мать!
6
0
702
Pain In Love
She hurts me a lot,
because with her, I feel alive.
Dud. Mood. Like. Life.
I love her...
I love her green eyes,
Love her fire and her ice.
Love her behaviour.
She doesn't see the future with me,
But I believe in the present.
I don't want to be gloomy, but
I want to be fun with you looking at sun orient.
І лише в моїй уяві
Залишиться цей образ.
Я буду любити її і надалі
За її іронію і сарказм.
9
4
622
За Небесну Сотню!
Сотня небесна в Україні жила,
Гордість свою вона досягла.
На землі і у небі,
Ангели і люди, вболівали за них повсякден.
Але тепер куля велика, Сотню убила!
Кіборгів наших, наших зброєних сил!
Померли вони знаючи, захистили Україну,
Невважаючи, що герої для нас,
Покинули нас..,
Але ми не забудемо їх ніколи,
Вони живуть у наших серцях повсякчас.
І ми пам'ятаємо їх до цієї пори,
Скільки літ вже минуло, та й не говори.
Їхня ціль у мирі, а тепер це наша ціль
І разом зі мною ми досягнемо її!
Зберемо всі патрони, зберемо автомати:
Людям не треба війна, то навіщо солдатам?
Зберемо пістолети, зберемо гранати:
І вийдемо з дому з політ. плакатами.
Колись побачив я цитату,
Вона була наче від Сократа:
"Життя без випробувань - це не життя",
Хай бо так, ми живі сестри і браття.
Зберемо ножі, зберемо гармати:
На дворах стане менше вовченяток.
Зберемо сусідів, зберемо родину
І всі разом врятуємо Україну!
Дай Боже щоб ці слова дійшли у ваші голови,
Щоб жили ви в гарній країні,
А не було так як у в`ірші Орвелла,
Де в народі кожен сам за себе, а ми єдині!
8
0
821
Powiedzenie
Jak mówi jedno polskie powiedzenie:
"Broda nie czyni filozofa."
świat czyni cię filozofem,
on czyni cię wrażliwym i żywy.
Świat otwiera oczy, najważniejsze jest obserwowanie.
Zapomnij o moim pierwszym opowiadaniu,
Рamiętaj tylko jedną rzecz:
Wszystko jest z góry określone na tym świecie,
ale inny świat pozostaje tajemnicą.
2
0
492
Paris intelligence
Alliance française, m'attendaient?
Je m'appelle Bogdan, ça va bien. Beaucoup mersi de m'avoir.
Je suis content de parler.
Je suis un poète de la ville de Rivne.
Presque le meilleur, définitivement.
J'ai grandi dans une société intelligente, mais je ne suis pas comme çа,
Et quelque chose a changé au fil des ans?
3
1
556
За вікном
Я сиджу за столом серед немитої посуди,
Поки за вікном гуляють життєрадісні люди.
Хтось просто стоїть, а хтось курить,
Це їх діло, вони мене не хвилюють.
Мене чекають вже другу годину,
А я вийти не можу, забув половину себе на вокзалі.
Де гроші міняв я,
Під звуки зозулі,
Страждав, ля.
Самотній, покинутий, нікому не треба.
Я з людини розумної перетворився в амебу.
Я з дитини слухняної мріявши в небо
Втратив її, як втратив батьків.
Друзі, мене чекали, чи римованих слів?
2
0
507
Вершник війна
11 жовтня 2018 року
Привіт Україно,
Вибач не писав.
Багато що змінилось,
Я уже не сам.
Я вибрав цю дорогу
Далеко не просто так.
Пишу тобі, щоб довести
Я справжній козак.
Українець і козак
Це різні речі.
Я не воїн,
Але ще далеко не вечір.
Писав я вірші
Тобі дуже давно:
Війна ще не вихід,
Але тобі все одно.
Більше чотирьох років
Керує вершник війна.
Хто у цьому винен?
-ти скажеш вона...
Хто вона, невже Росія?
А роки мина...
Сміється президент у 32 зуби
З броньованого вікна.
6
0
809
Полум'я
8 жовтня 2018 року
Чи винен я,
Що не сказав раніше?
-Я люблю тебе!
-Тихіше...
-Я люблю тебе і досі!
-Нащо ти мені здалося?
-Хоч тюльпани, хоч ромашки.
*В неї по губам мурашки*
-Хочу зірку я із неба,
Хочу серце з'їсти в тебе.
Подробити на шматки,
Поламати всі кістки!
-Добре, добре зрозумів.
Недостойний я.
Як я взагалі посмів
Запалити полум'я...
7
0
751
Common
You knowing nothing sat behind the throne.
Сrossed God and Lucifer.
Have a strong skull but bones are broken,
I am oak, you are conifer.
Say goodbye to this world,
Greet new.
But butterflies effect
Will overtake you.
Sooner or later you will become a slave.
Then the king will be overtaken by the grave.
Do you know that, say?
I'm sorry, but you are not Mr. Gray!
4
0
561
М
Р
І
Я
Саме слово мрія має декілька значень.
Мрія буває реальна або фантастична
Але в мене своє філософське бачення
Проведу я лінію до сонця дотичну.
Per aspera ad astra це про мене,
Але інснують ледацюги
- Передайте за проїзд, джентельмене
А я не чую, в мене закриті вухи
Я уявляю, що моя мама жива,
Я уявляю, що війни нема,
Я уявляю, що ти біля мене
Уявляю..
- Джентельмене!
Так, я чую вас, Мадам.
Але не скажу ні слова
Свою душу я продам
Я уявляв, що нема нікого.
Думав, поринути в світ мрійливий,
Але зрозумів, що я дуже вразливий
Абраксас виконає мою мрію,
Я досягну 365 неба ізопсефії.
Не готовий я втілити мрії в життя,
Замість того щоб збудувати реалії,
Я думаю про не народжене дитя,
Яке померло з мамою в аварії.
8
1
624
Той самий вірш, співавтором якого є моя мама
Ось і повноліття...
Довгоочікуваний час
Думав буде краще
Плекав надії раз у раз.
Важко без батьків
Контролювати свої вчинки
Немає навіть часу
Ходити на вечірки.
Сьогодні ось ,наприклад,
Пішовши в магазин,
Я виявив що зовсім
Не знаю наших цін.
Шампунь-це дорого,
Воду тільки з крану.
Купляю за двадцятку
Порошкову сметану
Хліб, масло, порошок,
Кіло картоплі, пиріжок,
В кінці рахунку -
В мене ШОК
Може не так пізно
Повернутися додому
В тепле покривало
Їсти знову й знову
Комунальні послуги...
Трачу всю зарплату
Хто ж знав, що ціна на газ
Не дається по блату.
Миюсь раз у тиждень
Батареї не гріють
Живу в квартирі
Про що всі мріють?
Прокинувся я
Випив чай з імбиру
Мама каже зранку:
"Шукай собі квартиру"
3
0
465
Кохана пісня
2016
Зустрілися поглядами ми,
Ти нагадувала квітку.
Це було наче вчора,
Але насправді влітку.
Я люблю тебе і зараз,
Буду любити далі,
Охопив мене сказ
Через твої очі карі.
Хто знає чи зустріну,
Випадково або навмисно,
Цю людину, яка
Подарувала мені пісню.
Я живу наче в казці,
Адже ти під боком.
Ти моя любима,
А я просто кокон.
Та ніяк не прозріє
Моє третє око.
Ти мій ангел,
Моє серце в крові.
Я не гідний
Твоєї любові.
Я знаю це помилка,
Але треба виправлятись.
Я виправлюсь, чесно,
Але поки я прощаюсь.
6
0
900
libertatem
24 лютого 2015 року
Незалежна Україна.
Знай, вона єдина в світі,
Яку незагарбував ніхто...
До теперішніх подій,
Що на майдані й у війні
Проявилися тоді.
Та ніхто не сміє
Честь і славу України
Зневажати так,
Як ці злочинці.
Як ці зеленії паршивці,
Які воюють на Донбасі,
В Харкові, і у Кремлі.
Це--війна, війна й понині
Всій війні війна в країні.
4
1
766
Майдан
20 лютого 2015 року
Завжди були і будуть
Солдати захищати.
За українську волю
Будуть воювати.
За землю рідну
За свіжії ліси.
Сьогодні їм
Не до краси.
Бо війна на сході йде,
Буде те і буде се...
Українці переможуть
Москалів вони спустошать.
Знають виживуть не всі,
Хоч в котлі, а хоть в могилі
Знають, треба це зробити
Для дітей, для миру в рідній
Нашій любій Україні.
3
1
674
За Україну
20 лютого 2015 року
Крепкі це бики.
Панцири залізні,
Це ось українці,
Наші козаки.
На війні воюють
За свободу й мир.
Наша Україна
Без війни кумир.
Сила й дух великий
У нас усіх й з вами.
Тепла кров понад устами...
Світ, тепло, і морг.
Але все ж живі й понині
Наші душі грішні.
А для чого ст вбивали?
За тодішню владу?
Ні, ми воювали
За Україну-мати.
8
1
777
Мова
11 лютого 2015 року
Мова українська наша.
Знай, вона єдина й ваша.
Рідна мова на якій
Розмовляли козаки.
За яку вони боролись,
За яку вони вмирали...
На якій вони писали,
На якій вони читали.
Українська мова
Солов'їна й милозвучна!
Я також, також
Читаю, і пишу,
Розмовляю, і кричу
Лиш на українській мові.
Так і гетьмани усі,
Так і я, і ти хотів-
Говорити рідной мовою
Нашой козаковой.
8
1
854
Одне "но"
4 лютого 2015 року
Тепла свіч
Палає зараз,
Дощ надворі йде.
Козаки у наступ пруть,
Мати там плете:
"Козаченьки змилуйтесь!"-
Соромно за них.
Не вступали козаки,
Тільки йшли
Вперед туди,
Хоч немає там біди.
Ось чому тепер країна
Потерпіла жах!
Мала все, і мала силу.
Та тепер війна на сході
Та забрали УкрКрим.
Свіжий запах
Той пісочний,
Дощовий, лісний.
4
0
696
Without name
3 лютого 2015 року
Та пливе кача
В синє море.
З Дністра в Дніпро-
Долгая дорога в нього,
Скаржиться воно.
Ось пливе вже
В Усті нашій,
Зв'язаной рікою.
Тільки хоче ще
Попасти в рай
Добра рукою.
Бог їй каже:
"Ти маленьке"-
Ніде жити качці...
Та кача вернулось
В рай, річка їй-
Дунай
7
1
666
Сага об Максирі
2 лютого 2015 року
За горами, за лісами,
За дев'ятим ранчо,
Є завжди 10 ранчо-
Дядько Кункаранчо.
Це все віршик, це все вам,
Трішечки уяви...
Що оце за хам?
Дядько Кункаранчо-
Злий лінивий мачо.
Тітка Іра- це його сестра,
Вправная вона.
В неї є свій син.
Звуть його Максир,
А донька..,
Доньки нема.
Ось оцей Максир-
Вправний богатир!
Хоч мАлий,
та він сИльний.
Він всі відра з кавунами,
ПеретЯгне рукавами!
Кулаком ось раз, ось два,
Відірветься голова!
Добрий він,
Не буде даром
Витрачати самоваром,
Що могутність, всю сміливість.
Це все його милість.
Самовар цей непростий,
В ньому дух його і сила.
Це все Іра!
Перетворила його у богатира!
Похвала від його їй,
Це ж матуся з ранчо-ферми.
Це і Бог їм всім поміг,
Мужність дав,
Оце горіх!
Нас всіх він переміг.
Богатир Максир-
Справжній богатир!
6
0
782
Вірші
Я буду ці вірші писати
Знов і знов.
Світ повинен знати,
І про мене, і про дати
Цих віршів яких писав я,
Ці чудові відчуття.
Сум, і радість-
Все в вірші.
Довгий, чи короткий він-
Це не має значення.
Головне в вірші-
Все почути, все відчути.
І тобі бажаю я,
І мені, моя сім'я.
Я буду ці вірші читати
Знов і знов.
Світ повинен знати,
Що читати- це талант,
Це наука лідерів.
Всіх, хто може прочитати
Всі вірші мої,
Я вам пропоную
До мене на чаї.
Зачаювати за гостювати,
Хоч ось цілий день.
Я ж вірші пишу,
Для вас, і для дітей.
6
0
757
Без душі
26 січня 2015 року
30 днів без слів і сліз,
10 днів без болю
І лише якихсь два дні
Без душі жилося.
Без душі я не живу,
Не відчуваю болі.
Як і 10 днів тому
Усі плескали в лодоні.
Серця стукіт я не чую
У своїй долоні.
Як без серця і душі
Жити далі? Ні!
Я дурний, що це зробив,
Я продав безцінне.
Це мій скарб - душа моя,
Я без неї, це не я!
Це якась істота,
Що не знає почуттів,
Що не знає словА рідні:
"Мати" й "Брати"
Немає в неї ні сім'ї,
Ні почуттів до себе.
Знає тільки, що вона
Мертва і дурна...
9
0
660
Без Сонця
23 січня 2015 року
Білії хмари у небі кружляють,
Жовте сонце вони затуляють.
Без темноти ми будемо жити.
Як рано вранці нам не тужити?
Знаємо тільки, без нього все сиве.
Все на долині без того проміння.
І без того тепла...
Як "ура" всім нам закричати?
Чи нам треба всім помовчати?
Тепле проміння вийде у день.
Хай буде сонце у наших дітей!
Ми його втратили і повернули
Та наші діти все це забули.
Це затемнення на пару годин,
Та без сонця вони як довгі роки.
Я все кажу, бо сам бачив це.
Я знав що буде, ото й усе.
7
0
795
Весна
19 січня 2015 року
Весно,
День народження весною.
Весно,
Я радий зустрічі з тобою.
Ти моя улюблена пора.
Ти- чудесна ясна весна.
12
0
884
Ось.
Лунає госпел наче з космосу постріл,
Я під постіль, вона за мною.
А безкінечність відношень, наче простір,
В якому захлинаюсь я з головою.
Розтали квадратики льоду на кухні,
Ми дурні, бо спали до обіду.
Ми ідіоти цієї системи невзгод,
Вночі не давали заснути сусіду.
Ми всього лиш механізм безкінечних турбот,
Шестерня, яких мільярди.
Хто для роботи має мізки, хто рот,
Та всі на Новий Рік розкидають гірлянди.
Скажи де система дала збій,
Скажи чи винний хтось?
Курка чи яйце, світ чи людина?
Вибереш мене чи когось?
Ось.
10
8
662
Напідпитку з Самураєм
Напідпитку від ілюзій, напідпитку від життя
Напідпитку мої друзі, і немає каяття
Волоцюгам та п'яницям. В голові моїй живуть.
Дайте вже мені рушницю! Бо інакше - не помруть.
Я не п'ю все підряд,
Та залежить все від свята.
Вип'ю келих - ставлю в ряд,
Де моя піньята?
Напідпитку від пошани, напідпитку від нудьги
Я на серці шию рани, напідпитку до снаги
Стати генієм й героєм. І померти за мету.
В голові моїй - ще троє. Їм інтриги я плету.
Говорю я сам з собою,
Всупереч тобі.
Я танцюю та ще троє
Підтанцьовують мені.
Напідпитку від свавілля, від омани і брехні.
Напідпитку від весілля, наречені ж-бо дурні.
Напідпитку від розмови, напідпитку від мовчань.
Як не розумієш мови - відмовляйся від повчань!
А на чай залишу трьох лиш.
Нудьгу й біль візьми й залиш.
Досить в світі є героїв
Та нема як ти, облиш
Напідпитку - треба більше, для смачного відчуття,
Що мої найкращі вірші - то сп'яніння й забуття.
Напідпитку від огиди, напідпитку від людей.
В голові моїй - сновиди, не спиняють плин ідей.
Грають арфи в голові,
Там Орфей і Енеїда.
Та не вірю я молві
Про людину й людоїда.
Напідпитку від турботи, від обіймів та нудьги.
Напідпитку від гидоти, не з тієї встав ноги.
Напідпитку від роботи, сам з собою граю гру.
Народився - не в суботу, тож в неділю - не помру!
___________________________________
______________
Проэкт: КпП
10
1
965
Набридла самотність
Йду по вулиці самотній,
Втім як завжди.
А за мною тільки місяці і роки,
І втрачені п'януваті сліди.
Я як завжди почав грати на гітарі.
Зробив стегу і просто рушив,
Але чи зможе так продовжуватися й надалі,
Якщо за тобою я так скучив?
Почав недуги викладати на клаптик бумаги,
Розрізняю королів від заздрісних мишей.
Я хотів завжди лише твоєї поваги,
А ніяк не брудних грошей.
І хай моя кров буде червона,
Як рожа або троянда,
Така ж як в побитого хлопця
Який учора випив забагато.
Я згадую ту ніч,
Коли всі разом ми не спали,
Як залишились віч-на-віч,
Як в очах любові потомали.
Звісно я не передам ті незабутні моменти,
Не все що міг я віддав,
Та це тому що не годен на сентименти,
Та й серце своє вже продав.
Все ж я рахую і далі,
Години й місяці.
Надіюсь на зустріч бувалу,
В реальності, не уві сні.
6
0
708
Подвиг
24 грудня 2014 рік
Скільки років вже минуло
Після крові, після сліз.
Ось і знову почалася
Та жорстокая війна.
Знову кров, і знову сльози,
І мій тато на війні...
Повертається живий
Після болі в голові.
14
0
986
Родина
Треба нам й сонце й світло
І любов, що любить нас.
Всі ці родичі усі,
Що не забули про вас.
Люди ми і знаємо всі це.
У всіх є почуття і різні вміння,
Але для чого говоріння?
Якщо вірш Я пишу:
Про радість і сміх,
Про Сонце і світло,
Я- люблю всіх своїх рідних!
12
0
767
Дідусь
19 грудня 2014 рік
Дід- то дід, і це людина,
Без якої світ не світ.
Він і віз мене в садочок,
І навіть ставив у куточок,
Щоб я вихованим був.
Щоб служив я Україні,
І допомагав калині,
Щоб вона швидше росла.
"Ось, це символ України!"
Каже дід біля калини.
"Тут родився батько мій,
Я, і батько твій."
Так і дід, Моя бабуся,
Я тепер вже народжуся.
Вдруге за своє життя,
Сповнене любові і каяття.
10
1
913
Моя бабуся
18 грудня 2014 року
Ти моя рідна бабуся.
Я люблю тебе, клянуся.
Скільки років вже минуло,
Не збагну я це й досі.
Щастя радість, доброта-
Може бути лише у тебе!
Ми на край світі бували
Ми з тобою і дідусем
Всюди разом! Ти радуйся!
Ти й досі молода,
Як троянда у плода
Чи калини, чи малини...
Я не пам'ятаю вже.
Ось чому я вірш писав,
Я для тебе в 6 годин,
Щоб згадати ці хвилини,
Які разом ми провели.
Два мільйона чи то три...
Головне-разом їх провели.
9
0
935
Мамо, вибач за оцінки
17 грудня 2014 рік
Мамо, вибач за оцінки.
Мамо, вибач, я прошу!
Я для тебе вірш читаю
Щоб ти знала, я люблю.
І хоч я не подарую
Всі оцінки що ти мрієш,
Я надіюсь вірш поможе
Усміхнутись і зрадіти.
Усміхнися, тобі личить,
Ти найкраща мама свідчить
Вірш мій щедрий,
Вірш від серця...
Він мав бути довгим,
Але уроки робити потрібно,
Щоб розповісти все на відмінно!
17
5
995
Письмо Св.Миколаю
17 грудня 2014 рік
Миколаю, Миколаю,
Завітаю я до тебе,
Щоб листівку тобі дати
Я писав і мати:
Щоб усі були здорові,
Любі, щирі.
Ми-родина,
Ми-єдині,
Вільні й сильні українці,
Зустрічаєм Миколая
На своїй сторінці.
11
0
1160
Козаки
16 грудня 2014 року
Козаки не у законі,
Що робити, я питаю?
Ну чому це все так сумно
Я до серця пригортаю?
Козаки це вояки,
Для яких і Україна,
Но без них ми помираєм,
За наш мир, за Вкраїну.
Атакують нас царі,
Щоб служили, москалі...
Кажуть нам щоб ми здалися
- це не так!
"Ми українці, вільні сильні козаки"
Промовляє наш Комбат:
"При атаці тих спартанців,
Які стали воювати
Проти України-мати.
Щоб закінчилась війна
Робити що?
Питаю я у солов'я,
Який в небесах літає
І все на світі знає...
11
5
730
Звертання до України
5 грудня 2014 року
Україно, ненько рідна
Де коріння, там краї.
Мати там, родина, батько,
В Україні на дворі.
При високому гаю...
Як в раю живеться в рідній,
Нашій любій Україні.
А сьогодні їх немає,
Вони покинули наш світ.
Ветерани і солдати
З гордістю загинули.
Щоб надворі сміх,
Незакінчивсь цілий день!
Світло, газ повинні бути
Для народу, для дітей.
11
0
951
Ненька Україна
26 листопада 2014 року
Україна- наша ненька,
захищаємо її.
Брати і сестри допоможуть Україну зберегти.
Чорноземи українські-
Інших кращих не знайти!
Кожен зробить крок широкий,
Україну захистить.
Допоможе вгорі, Україні наш народ,
Що народ, цих депутатів треба вигнати в город!
Не пускати їх до хати!
Щоб брехати, і брехати...
Неможливо це так жить!
По працюють хай у нас,
Знатимуть чому не треба Україні руський газ.
14
0
746
Буревій
Я пишу кровавими римами;
Я сиджу в тишині як облуплений;
Я не знав що моє майбутнє це:
Бити байки з сусідніми хлопцями.
Ще в дитинстві ми бігали по дворі
Повню як мого брата побили всі
І тоді ж взяв рушницю я дідову
І тоді ж поплатилися, бо ж дурні.
В той же день почалась сильна буренька
І тоді ж в хату бігли ми у двох,
Бачив плаче чиясь там бабуленька,
Бо її внучок не прийшов додому.
Так я й досі ненаказаним лишивсь,
Врятувала мене природа ця,
Хлопаки смітили лиш тоді,
Коли грали довго на дворі.
Не сподобалось це природі нашій
І вона давай допомагати мні.
В той день помер і Паша і Саша,
А Земля була вдячна, без сумлінь.
Я веду цю думку до того що
Берегти треба світ і майбутнє наше.
Не будьте байдужими овочами
І шануйте те, що берегли віками.
10
0
634
Дорога до крамниці під мостом
Моє життя лиш страждання і біль
Серед сотень дібров і тисячі мрій.
Я почав писати без сумління
І тепер я українець, і тепер я свій.
Раніше мене не знали люди
Та в своїх колах я був відомим
За вікном уже місяць не лютий
А я в фуфайці в крамницю по бруду.
Надворі темно до болі в очах,
Ліхтар як смолоскип, палає мов сонце.
Вже пізно та діти кричать,
Все бояться під ліжком монстра.
А в цей час я вступив не туди,
Підняв ногу і далі в дорогу.
Я боюсь в душі пустоти,
А ще залишитись голодним.
Я забув вам сказати, що бідний
Опівночі йду до моста
Я забув вам сказати, що мрію
Побачити Ісуса Христа.
Я хочу йому розказати,
Про те що маленька дитина
Без світла не може спати,
Як я без своєї родини.
Я хочу йому показати
Наш світ і наше життя,
Як помер мій батько і померла мати
І хай скаже що це небуття.
Я готовий за нього померти
Як він помер за всіх нас,
Але діло в тім що я не безсмертний
І вразливий як плексиглас.
Мій світ лиш ідея і план,
Мій світ це його задумка.
Як можна знущатись з цих дам,
Яких підбирають в попупотках.
Тепер уявімо себе
На місці цього козла
Він сидить собі на небі
І в ньому безкінечно зла.
Він дозволяє самому собі
Дивитися в очі тим людям,
Які життя віддали на війні,
Тих, що поливали брудом.
І йому по барабану на них,
Він гучно грає на ньому,
А комусь ховати рідних,
А комусь ховати бездомних.
Попільничка лежить на коліні,
Моє серце ось-ось загине...
Я не сказав головного: понині
Сам помирай за самого себе.
5
0
591
Мене мучать думки в голові
Мене мучать думки в голові
Немов таракани що лоскочуть, мені мозок
Все знищить пожежа або буревій
Вкотре обіцянки на кращі життєві прогнози
Всі думають, що кинути легко,
але це не так.
Це справжнє пекло:
Я бачив піну з рота у дівчини,
Яка тримала в руках отруєний крекер.
Як з її очей пропадає життя,
Мов закінчується газ у моєму кліпері.
Так, я наївний, бо вірив що ти станеш привидом і нашлеш на мене прокляття.
Зараз вже не дитя,
Тому складно повірити у щастя,
Хоча досі уповільнюється час,
удари серця та дихання.
Вона не заслуговує на мої почуття,
Але вони справжні,
їх треба оминати.
Відносини - стигмати,
І хоч натрапив на кохання,
З появою наркотиків
Все що ти любиш вмить зникає.
Зараз мене вбиває думка про смерть друга
І що Марія цей світ так рано покине.
Я тільки познайомився з її родиною,
Чому помирати це так огидно?
Невинні очі зі спустошеним поглядом,
В кімнаті наче прибрано,
ніяк слідів насилля
Марію вбили не пігулки, а я з її толером,
А зараз у мене з памʼяті лише її порно.
Серця залежних людей неначе крига,
Мила, прошу, непотрібно більше бігати.
Залишити на самоті це по природі стратегія невигідна.
Наземні проблеми випаровуються під впливом даної речовини,
Мов опіум що взаємодіє з моєю нервовою системою,
Ти навіть не думала на мене глянути,
Це була остання можливість,
хоч на це немає конкретної причини.
Мені бажали смерті,
я ніколи нікому не бажав подавитись
Вона стала на коліна через дорогу амфетаміну,
а не тому що хотіла помолитись.
Примирення не буде, у мене бедтріп,
Я для тебе наче отруєний крекер.
Білизна від ripndip, на зубах брекети
Шалава на годину?
– Мені достатньо пʼятнадцяти хвилинного петінгу!
Робіть по цій інформації з життя для себе самих висновки
Мене не було поряд коли в кращого друга трапився приступ,
Я настільки дисонхринізувався, що думав за це відкупитись
В нього змінились старі Tissot на нові GShosk
Але я не можу прийняти минуле,
Трепанація не вихід, як на рахунок шокотерапїі?
Подія важливіша за день народження,
Хоча не факт що вона подіє.
Так, вона людина і неважлива її професія
Хлопці з розбитими серцями та лицями
Відчувають масштабну агресію.
Затуманюють розум і у мене одразу псих. регресія,
Я то підліток, то дорослий,
та не пільг мені, ані пенсії!
Я - тінь, вночі мене не стане
Останній стогін від ейфорії Марії дістався
Я вірю в долю не менше ніж в карму,
Але завжди потрібно й на деталі зважати:
Якщо ти хочеш щоб я кинув - прошу мені не заважати
Я додав в раціон 1200мг прегаболіну,
А раптом не настане завтра ?
Загублений у лісі, без мами і тата
Я шукав вихід, котрий випливав з багатьох факторів,
В шоці чому пігулки товаришують з моїм кишковим трактом.
Постфактум - «залежні люди виступають собі катами, вони дегенерати!»
– Ці слова я скажу завтра як тост на святі.
Я звільнився через куріння на робочому місці травки,
Застарілі правила, я їй не поважаю
лікування проводять мавпи, на жаль
Залишити все як є - неправильно,
потрібно розставити всі крапки,
тому Марічко, прощавай.
Я покину цей світ з болем підлітка,
який видавив гнійного прища.
Кинути хімію особисто мені
було легше аніж відмовитись від куща,
Любі друзі, чекаю від вас вибачення,
Особливо від тебе, Марія.
Я ставлю чай на дві чашечки,
Хоча тебе вже тут й немає.
Напевно, світ зголоднів
І річ не про мене
Всі лиш уникають сторонні проблеми.
Я думав що зміг,
Та тепер я невпевнений
Мене в ночі точно спалить Інферно!
Їй аби отримати ефект,
Навіщо їй знати Марк Твена
Якщо він помер ще за довго до неї,
Тоді яка в цьому дійсно потреба?
Безголовий нарк гуляє один без куратора,
Був би він дівчиною – заплатив би натурою
«братик внатуре, я бля буду…» - та-та-та-та
Що ви свинячите мені на дорозі?
Ваше бл*ть ставлення - це дискримінація,
Я одягаюся так як подобається,
Іноді мені здається, що
«Шлях наш у кожного по своєму псується»
І неважливо не займана ти,
чи у нього інший колір шкіри,
Ти дивишся так
неначе хочеш їх зробити
такими як я,
річ про вразливість,
для мене сімʼя - це те що важливо.
Я тепер течія, а ти всього лиш риба
Моє «прощавай» – як до гречкі підлива
Ти наче змія, яка ніщо не збагнула
і прожити дарма лише мала змогу
Я думав про те, що змінити не зможу
Людство - дивіденди та їх втрачати не можна
Наклей на лоб патент, бо вкрадуть твої кошти
А зрештою чому б не замовити «мяу» по Новій Пошті?
А можна,
Я просто буду існувати у соціумі,
Без негативних емоцій та всіляких торчів?
Добитися успіхів у цьому
Можливо.
Головне почати з себе,
не існувати,
а жити.
Приймати важкі рішення,
я без перебільшення.
Тішуся Іриною
від того що зміг народитися,
Журюся Марією
Від того що не зміг курткобейнитись.
Невже вам не цікаво, а що ж після смерті?
Ніби я перший у світі хто скуштував крейду.
7
2
240
