Як сонце в листопаді
Як сонце нас обманює промінням в листопаді – не гріє та засліплює в сезонному розладді. Так ми крізь заперечення й думки про ненавмисність, без самозвинувачення ошукуємо дійсність. В свідомості набрешемо про власну бездоганність, про те, що ми не плачемо, про силу і порядність, про спокій найсильніший, про власний мирний тон, про те, що секс інтимніший за спільний тихий сон. Обдуримося волею, залежностей відсутністю, вже визнаною долею, безсмертності підступністю, щоб не дивитись ширше, бо ліньки нам, насправді. Ми можемо ще більше, як сонце в листопаді -- 8-9.ХІ.2021 р., м. Дніпро
2021-11-09 09:19:05
2
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1494