Незамінних немає

➒ ➊ ➊

(Читаємо шепотом) Ме́ні замало. Душа спорожнілою раптом постала. Хоч серце моє від жаги сильно б’ється, та суть загасає, мені не живеться. (Читаємо в голос) Де моє спасіння? То праця, як крос? Нескінченне терпіння? Лиш рух до кінця? Без душі́ і до краю? Від болю у серці біжу. І згасаю. (Давайте кричати) Незамінних немає! Тож бігти! Згасати! Нехай помирає! Нема незамінних у світі істот! Як душ спорожнілих і в серці пустот 29.XI.2020, Дніпро, в стіл

2020-12-01 15:12:53

Інші вірші поета

Насті Мурашки по шкірі Осінь (міра пекла, міра щастя) Весна 2022 року

Інші поети

Moi

@Moi_2000

Asker Nerys

@Asker_Nerys

John Sarah

@Watiri

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2767

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4431