Незамінних немає
(Читаємо шепотом) Ме́ні замало. Душа спорожнілою раптом постала. Хоч серце моє від жаги сильно б’ється, та суть загасає, мені не живеться. (Читаємо в голос) Де моє спасіння? То праця, як крос? Нескінченне терпіння? Лиш рух до кінця? Без душі́ і до краю? Від болю у серці біжу. І згасаю. (Давайте кричати) Незамінних немає! Тож бігти! Згасати! Нехай помирає! Нема незамінних у світі істот! Як душ спорожнілих і в серці пустот 29.XI.2020, Дніпро, в стіл
2020-12-01 15:12:53
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12484
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1750