– Відмотайте!
➒ ➊ ➊
– Відмотайте негайно! – благаю. – На моменти, де є почуття, де лише є довіра без краю, де наповнене сенсом життя. На те місце, де я не боюся, що всі дії помножать на нуль, де я виживу і розсміюся від ударів, порізів і куль. – Відмотайте назад, там не буде ні безсоння, ані агресії, а свідомість моя ще не знатиме про наявність журби та депресії, про помилки, недоліки, вади, про рефлексії хижу бездонність і про те, що ворожі гармати не вбивають, як в серці самотність. – Відмотайте, скоріше! Час плине! Я знайду ту, що досі кохаю, у ту мить, коли в мені все рине, коли є лиш довіра без краю, бо вона – сенс життя. Не боюся і не вірю, що не відмотати. Не зневірюся. Я не скорюся і не буду на титри чекати 🖭 8.II.2022 р., м. Дніпро
2022-02-08 20:06:48
1
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
ШИКАРНИЙ вірш, реально класний, автору аплодисменти ✨👏🏻✨
Відповісти
2022-02-08 23:05:49
1
➒ ➊ ➊
@просто веселка , дякую Вам!
Відповісти
2022-02-09 05:54:21
Подобається
Інші вірші поета
Ранок у Дніпрі Осінній вітер Насті Осінь (міра пекла, міра щастя)
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1051
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1294