Забирай свої речі
Забирай свої речі, вони не потрібні вже більше мені. Сьогодні доречі, вже я не твоя Пам'ятаєш учора, ми пили те вино Здається воно з ментолом було. Сп'янілі обличчя і ми серед них Ті зорі, що манили Їх більше немає серед нас Сп'яніли ми разом з ними І так само пішли в нікуди. Стоїмо ми доречі, на роздоріжі Нас спіткала біда, Але я вже більше не твоя.
2019-01-20 08:45:54
5
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3785
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13427