Бузок
Останній день цвіте бузок, Останній день його ми бачим. Немає більше в голові думок – Лиш залишки лісової хащі. І хай буде ця страшна мить, Але не буде таємної нагоди Торкнутися бузку і вплить У море відчаю людської вроди. І хай я буду виродком для всіх, І хай мене прокляне кожноє створіння. Але не пробачу я їх, Осіб, які засуджують нові покоління.
2023-05-27 15:43:53
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3317
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2799