Початок
Над морями пролітали снаряди,
Коли сонце сідало за гори.
Наші діти тихенько собі спали,
Коли штиль був ще у морі.
Розум блукав по місту пустому,
По небі чисиім як сніг.
Я собі йшов по тому мостові,
Не відчував лише ніг.
Очі затерпли, руки болять,
Я йшов додому у самоті.
Та я побачив, я квартири горять,
І зрозумів, що ми у біді.
Тут моє сонце сіло на віки,
Я вже не бачу душі.
Навіки закрили мої віки,
Та єдині мені браття, лиш калаші.
2023-04-24 06:02:55
0
0