Подзвони
(18+)
Подзвони моїй мамі, І скажи, що живий. Що сиджу у підвалі,, Та сумую по ній. Досі горем не зламний, Хоч трішки сумний. Подзвони моїй мамі, Та скажи, що живий. Що любов ще не зламна до неї, І про те, що буде знов мир. Я повернуся навіть по темряві, Та скажу, що путін згорів. Обійму так сильно з любов"ю, Поцілую її сиве чоло. Не кажи, що стікаю я кров"ю, Лиш про те, що мені повезло. А на справді, я дуже сумую, А на справді, так тяжко мені. Я у пекло швидко прямую, І палає душа у вогні. Смерть мені диха у груди, Я на одинці в пітьмі. Навколо мене гинуть люди, Та гільзи лежать у землі. Подзвони моїй мамі, Подзвони, благаю. Розкажи, що живий у підвалі, І посмішку їй відсилаю. Не кажи, що кровава сорочка, Що вона дарувала мені. Не кажи, що не буде синочка, Бо він помира у землі.
2022-12-14 17:22:29
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4060
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3360