На дитячій площадці, лунали не дитячі крики й сміх. Ось уже нова порція "гарячої води" лилася у пластмасові стаканчики неповнолітніх. Агла протянула свій, рідина швидко полилася з горла прозорої бутилки. Запах спирту різко вдарив у ніздрі. Вона лише криво посміхнулася дівчині, що розливала горілку, й підняла стаканчик. Коли усі скупчилися склавши стаканчики до купи голосно закричали, дехто за пищав. Агла залпом перегорнула пластмасову посудину, пекуча рідина ледве доторкнулася до її язика як одразу ж відправилася в горло, розігріваючи його з середини. Вона, прикривши лице рукою, скривилася. Подивившись на Лізу, та помітила, що подруга переминається з ноги ногу, вона боязко оглянулася й різко перевернула стаканчик за спину. Агла тепло посміхнулася й подумала, що їй теж варто притормозити. Вона почала поглядом декого шукати, Саша сміявся з іншими хлопцями, більшість з них потягувало сигарети. Збоку біля них вона помітила Романа, він жодного разу не випив, ніхто його більше не вмовляв. Хлопець лише мовчки стояв склавши руки, притулившись до стіни й тепло поглядаючи на друзів. Агла відчула, що почервоніла. Відвернувшись, вона прикрила лице рукою, запевняючи себе, що це через горілку. По трохи її починало морозити, більше спиртного вона не пила, а лише виливала за лавку. Краще промовчати про те, який шум розносився біля дитячого садка.

Тож простоявши там ще пів години, компанія заметушилася й усі почали думати, як дістатися до клубу, який на іншому кінці міста. Агла вже дякувала Богу за те, що вони звалять звідси, бо добряче змерзла, не кажучи уже про Лізу. Хоча, схоже вона не хотіла йти звідси. Та це й дурному було б зрозуміло, її ненаглядний Сашенька помітив як вона тряслася від холоду, тож накинув їй на плечі куртку, щоб Ліза зігрілася. Хоч тепліше від цього їй сильно не стало, вона лише прикривала своє лице й посміхалася. Агла теж не залишилася не поміченою, через декілька ще одних "тостів" за здоров'я і любов, Роман зрозумів, що тверезих людей окрім Агли й нього більше немає. Ліза у цей список не входила, так як завела розмову з Сашею, не зважаючи на те, що він був "тверезий, як стьоклишко". Як би там не було, вечір для обох подруг став удалим.

Купа підлітків уже крутилася біля дороги, чекаючи на машину. Було вирішено, що п'ятеро людей поїдуть вперед, решта ще залишиться чекати на наступного знайомого й за цей час докуплять спиртного.
До них нарешті під'їхала червона низька машина, за кермом був старший хлопець, Агла придивилася до нього. Щось їй у ньому не подобалося, от тільки що? Його червоні щоки й крива поза, натякали на те, що він не тверезий. Агла все ніяк не наважувалася сісти в середину машини. Лізу ж нічого на вулиці не стримувало, вона схопила Аглу за руку й заскочила на заднє сидіння, зразу після цього, ніби чекаючи, збоку біля неї примостився Роман, лише мовчки посміхнувшись. Вони безмовно сиділи поглядаючи в вікно, де їхній водій жваво щось обговорював з іншими. Хоч він тільки-но приїхав, дивне передчуття Аглі підказувало, що він десь уже встиг випити свою чарку. Вона здригнулася від цієї думки, але потім почала себе заспокоювати, що он скільки разів уже всі вони їздили п'яні й до цих пір живі, так що з ними теж усе буде гаразд. Нарешті двері машини хлопнули, спереду примостилося ще двоє, водій виїхав на дорогу. Люди спереду затягли пісню, горе-водій підхопив. Агла скривившись подивилася на Лізу, хоч-не-хоч підспівувати довелося. Водієм конкретно махало в різні сторони. Не витримавши Агла крикнула, щоб той дивився на дорогу. Той лише махнув на неї рукою й далі продовжив свою епопею. 
Проїхавши, десь половину шляху, хлопець почав скаржитися, що в нього розболілася голова, відкривши верхній бардачок, він почав ритися в ньому. При цьому, він звісно ж, не дивився на дорогу, Агла не витримала. Вона почала кричати, щоб той негайно від'їхав у сторону. Той лише висварившись, продовжив копатися у ньому.
Спереду різко з'явилося яскраве світло, зажмуривши очі, вона закричала: " Повертай!" Вона почула голосний тріск, виття машини, а далі, ніби щось зжало її голову і від болю, у вухах задзвеніло. Було відчуття ніби барабанні перетинки зараз просто лопнуть. Вона хотіла спробувати розплющити очі й лише на секунду побачила Романа. Його лице було усе в крові, чомусь воно нависло над нею, ніби прикриваючи від чогось. Десь далеко, очі різало біле світло й лунали людські крики. Більше сил у неї не було, все почало повільно розмиватися. Усе що залишилося, це тільки пуста темрява.