Тільки б спинився, тільки б не пізно..

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Він міряє її любов у проміле кількістю змовчаних солоності сліз, Коли її охоплює злість. Частотою покусувань губ, тремтіння долонь, Глибиною її смутку і тривалістю безсонь. Вона все чекає коли увірвуться кляті дати І на його мапах зійдуться координати. Коли він впевнено скаже: «Усе до біса! Іди до мене, обійми і не бійся..». Та тільки у нього зовсім немає часу, Її любов вимірює відстань і масу, А поки між ними зростає завіса. Тільки б спинився, тільки б не пізно..

2018-04-09 16:17:44

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Єгор Комаров

✨✨✨

Відповісти

2018-04-09 16:23:32

Мила Тихонова

Дуже гарно!

Відповісти

2018-05-12 08:17:57

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

@Мила Тихонова Дякую!

Відповісти

2018-05-12 08:41:59

Інші вірші поета

Я помилилася в тобі Кохаю Амур Я не знаюсь у битвах і батлах

Інші поети

Roi De Libertad

@Hikari_4002

Keiana Smith

@crazyreader99

EightNoAme

@EightNoAme

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8034

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

1921