Для чого ми прийшли на Землю
Ми час це вибирали самі, Прийшли на Землю з інших світів, Щоб побачити життя під небесами, Свій шлях пройти творців, а не злодіїв. Побачити диво земних світанків, Щоб красу Землі обожнювати, Не порушувати Творця святих завітів, Земне життя любов'ю осяяти. На Землю всі прийшли зі своєю програмою, У кожного перешкоди свої, Одна схожа на телерекламу, В іншій давно зів'ялі сади... Настав час істини та правди, Тут кожен може зазирнути в себе, Але з'явилися нові перепони, Які Творець створив люблячи. Матерії проблеми всі тривожні, У Ангела інша частота, Від страху життя похмуре і нікчемне, А від кохання прекрасна і чиста. Адже чим складніші умови для тіла, Тим більше в особистості свободи та добра, А щоб побачити пітьму у свідомості тіла- Рішучість та любов творця потрібна. Щоб Людиною стати - не мавпою, Життя потрібно жити, а не грати в слова, Звичайно будуть сльози, струси, ями, Але все це ілюзії розуму. Життя на Землі як мить одна минає, І знову Душа йде до зоряного храму, Де усвідомлення шляху всього проходить, Угору до Світла піднімаючись світами.
2023-07-12 22:12:40
8
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2179
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4512