Вірші
Все є я
Все є я, я є все-
Головний життя закон,
Слухай своє серце,
Життя не витрачайте на айфон.
Ти і світло, ти і темрява,
Все підвладне творцю,
Життя земне складне,
Жити "легко" негіднику.
Час - життя сировина,
Все має кінець,
В інтернеті шахраї
Прочитає швидкий "писар".
Тільки думаю я
Свій час усьому,
Усі негаразди долі
Я з усмішкою прийму.
Все є я, я є все,
Життя Земна мила,
Коли в серці кохання-
Не страшна й сума.
Якщо час прийде
Мені загинути у бою,
Я в Душі Світло кохання
Назавжди збережу.
18
6
200
Без тебе
Як же мені тебе не вистачає,
Я забув, що таке спокій,
У серці сумно туга завиває,
У тиші чую я голос твій.
Я годинами дивлюсь твої фото
І заходжу в захопленні в транс,
Став гірше жити ідіота,
У моєму житті порушено баланс.
Лише в тобі мій потік натхнення
Я живу на твоїй частоті,
У мене лише тобою осяяння,,
Я в тобі потонув красі.
На душі без тебе самотність
Збій у життя, у душі, у голові,
Без тебе мені і жити щось не хочеться,
Ніч приносить усі сни про тебе.
Без тебе не йде просвітлення,
Без тебе світло на небі згасло,
В організмі піднявся тиск,
Без тебе у житті повний отас.
Упаду перед тобою навколішки,
Як Богиню тебе піднесу,
У мене в голові виверження,
І трісне як осину в грозу.
Не страшні мені будь-які пророцтва,
На Землі життя не те, що в раю,
Мені побачити тебе дуже хочеться,
Більше за життя тебе я люблю.
14
0
219
Вибір людей
Як багато різних думок у цьому світі,
А злості ще більше у людей,
У брехні загрузли всі тілі ефіри,
Вороги стали схожі на "друзів".
Звичайно все я серцем розумію,
Програма для душі своя дана,
На Землю не приходять душі з раю,
Щоб до раю потрапити Земля душі потрібна.
Є світла, є темна програми,
Тут кожна душа Творцю важлива,
Всесвіт шле часто "телеграми",
Щоб досвід на всі сто вона пройшла.
Є вибір для людей свободи волі
Але в рамках виміру Творець -
Створив ілюзію нерівності та болю,
Назвав її грою земних овець.
Не кожна душа прагне до раю,
Іноді душі приємний інший погляд,
І темну програму виконуючи,
Все на своєму шляху скидає до пекла.
Всі на Землі грають свої ролі,
Усьому прийде коли не будь кінець,
Немає для душі страждання з неволі,
Є карми меч – і ти його коваль.
14
1
205
Усі в світі снів
Настрій повний мінус хоч і літо на подвір'ї,
Скоро я розумом рушу на душі тужливо мені.
Не можу передбачити я скільки в цьому світі зла?
Де не глянь одні розп'яття, цей світ збожеволів.
На душі зовсім хрінова, розболілася голова,
Живуть люди безглуздо, брехня завжди в усьому права.
Літо, чудова погода, на душі паршиве мені,
Зникає правди мода, шукає правду народ у вині.
І не треба дивуватися, що живуть у світі снів,
Тут усе створено так складно, для панів та рабів.
Світло кохання – змінила жадібність, страх – посилила війна,
Це все така гидота, ні до чого тут Сатана.
Самі люди винні у своїх прикростях і темряві,
Не ходи війною на брата і живи завжди у добрі.
Життя поважай закони і убий у собі раба,
Припиняться у світі війни і зникнуть панове.
8
0
173
Зимовий настрій
Я не люблю грозу на початку травня,
Мені до душі січневий білий сніг,
Морозний вітер серце надихає
І прискорює на прогулянці біг.
Мені до душі взимку нічні завірюхи,
Дзвінкі холодні вітри,
Танцюючий сніг в небі звуки,
Гудять електропроводи.
Душа моя миттю ці рветься
До Божественної Небесної чистоти,
Вона від щастя плаче та сміється
Любов наповнюючись у красі.
Люблю взимку сибірські морози,
Мрії під холодним Місяцем,
Люблю дивитися на зимові берези,
І всією душею люблю свій рідний край.
Своє серце світлом наповнюю
У студену січневу зорю,
З любов'ю всі "затемнення" приймаю,
І життя своє за все дякую!
10
0
155
Набридло
Ох, як же мені все це набридло,
Куди не глянь скрізь одне шахрайство,
Ні нікому до чужого болю справи,
Уми всім задурманили брехню.
Згажені моралі всі закони,
Твориться у світі повне свавілля,
Нас правді вчать шахраї та злодії,
Така вже видно у Землі доля.
Час настав з цим розібратися,
Давно у в'язниці має сидіти злодій,
А не своїм життям насолоджуватися,
Людей простих рахуючи за звірина.
У жадібності немає совісті та честі,
"Слугою" народу бути тепер шана,
І кожен на своєму нагрітому місці,
Все для себе коханого краде.
По суті ми живемо зараз у неволі,
І це потрібно все переглянути,
Немає у раба ні Батьківщини ні волі,
Є тільки право у муках померти.
Ранок настав - треба прокидатися-
Тим хто не хоче нових у житті бід,
І вистачить перед злодіями принижуватися,
Настав час для своїх перемог!
8
0
199
Бачу в снах
Де б не був я душа моя з тобою,
З тобою мої мрії місячної ночі,
Любов у моєму серці живе тобою,
Люблю тебе рідна дуже.
Моє несподіване-велике кохання
Прикрасила зорею життя дорогу,
У снах літати я навчився знову,
Вигнала сірість буднів та тривогу.
Приходять з трепетом мені думки про тебе,
Затемнення місяців дарують натхнення,
Ти ніби Бог завжди живеш у душі,
Я бачити у снах люблю твої явища.
І падаючи в нічну тишу,
Коли дивлюся на дорогу,
У снах літати я навчився знову,
Вигнала сірість буднів та тривогу.
Приходять з трепетом мені думки про тебе,
Затемнення місяців дарують натхнення,
Ти ніби Бог завжди живеш у душі,
Я бачити у снах люблю твої явища.
І падаючи в нічну тишу,
Коли дивлюся на дорогу,
Миттю ці я тобою дихаю,
І вдячний за творіння Богові.
Моє бажане красиве кохання
Наповнила мрії мої тобою,
Думка про тебе мені розбурхує кров
І душу сповнює чистотою.
8
0
195
У задзеркаллі
Один Камінь вибив ефір,
А свідомість це забуло,
Він все знання в темряву занурив,
Невідомо тепер, як усе було.
Він придумав свою речовину
Відкидаючи Всесвіт закони,
Всім представив над-брехливе-божество
І в науці розставив "ікони".
Він сказав - немає чудес на Землі,
Все підвладне тепер людині,
Не буває енергій із поза,
З науки він зробив каліку.
Втілено задзеркалію храм
Порожнечі відкидаючи закони,
Все розставив по "потрібних" місцях,
Пересмикнуло навіть нейрони.
Обмеживши свідомість людей,
Зробив все для структур поглинання,
Ввів заборону для розумних ідей,
Здоровий глузд не має значення.
Обмеживши програмами розум
Потенціал людини порушено,
Все тепер на Землі навмання,
Храм Божественний у людях зруйнований.
У світах світла енергія є,
Протікає там життя гармонійно,
У світах мороку матерії не злічити,
Світла немає в них і це логічно.
Один Камінь вибив ефір
Замінивши на ілюзію мороку,
Став у науці він просто кумир,
Тут його знає кожна бяка.
Для того, щоб вижити в темряві
Їм енергії потрібен посередник,
Душі світлі в темряві в ціні,
Темряви на землю прийшов проповідник.
І качають з людей гаввах,
Зникають у темряві світла душі,
Не допоможе Ісус, не Аллах,
Якщо імла просочилася через вуха.
Щоб енергії більше зібрати,
Темрява егрегорів безліч створила,
А що буде з людьми їм начхати,
Тут робота триває без привалу.
Що має бути тим,
Що й зовсім неможливо,
Зникає душа на зовсім,
У світі темному, продажному та хибному.
У задзеркалії брехливим пливемо,
У світі грубому, тривожному, порочному,
Існуємо ми тут – не живемо,
Життя тендітне в цьому світі не міцне.
Сонце із заходу скоро зійде,
Уся небо зміниться в небі,
Здоровий глузд у людях знову оживе,
Відродиться людська порода.
Відновиться у світі баланс,
Всі руйнуються темні храми,
І торкнеться любов душ і очей,
Усі закінчаться війни та драми.
10
0
176
Долі сади
Є в житті Сонце, імла, тумани,
Морози, завірюхи та дощі,
Є також люди-талісмани,
Якщо ти поряд – щастя чекай.
Все в тебе буде чудово,
Підвладно всі твоїй мрії,
Але як стає жахливо,
Коли йдуть – бути біді.
Вся справа у доброті енергій
У цих казкових людей,
Усі збудуться твої хотілки,
Нема краще їх тобі друзів.
Вони приходять у житті наші,
Щоб вирівняти долі сади,
Всі думки стануть кращими за ваші
І виростуть кохання квіти.
Вам не страшні Місяця затемнення,
І ворожіння поганих людей,
Лише щастя в житті, натхнення,
І безліч лихих ідей.
Є в житті страхи та обмани,
Так багато різних соц. мереж,
Є також люди-талісмани,
Надрівняльники людей.
11
0
169
Угода з Сатаною
Не робіть угод не подумавши,
Не кажи - за це все б віддав,
Настане час коли передумавши,
Зрозумієш, що душу ти свою зрадив.
Є фраза - "бійтеся ви своїх бажань",
Мудрець її напевно сказав,
Щоб уникнути потоку покарань,
Перед бажанням - здійсни "привал".
Назад бажання повернути неможливо,
За все доведеться дорого платити,
Так, у земному житті все буває складно,
Душою все ж таки треба дорожити.
Не укладайте угод із Сатаною,
У грі зі смертю - переможе вона,
Не знущайтеся над своєю душею,
Адже тілу життя не для того дане.
Не говори за це все я б віддав -
Не розуміючи до кінця фінал,
Не варто це тисячі "айфонів",
Адже в цій угоді ти себе продав.
Не діло людям з Дияволом водиться,
Гра не варта випалених свічок,
Адже Людина Божественна Особа
І складається з Духа та мощей.
Весь цей світ ілюзія страждання,
А Людина прагне у вищий світ.
Пройшовши Земну школу виживання,
Душа йде у добрий ефір.
Не треба в сенсах багато розумітися,
Ти будь собою, Творця в собі знайди,
І над долею не треба знущатися,
Душою посміхайся і світи.
Не робіть угод не подумавши,
Щоб не довелося про це шкодувати,
Не скажеш Сатані я передумав,
В Пекло доведеться за дари горіти.
11
0
198
Тобою хворий
Мені душу рвуть на частини любові думки,
Немає сил мені без тебе так більше жити,
Усі дні мої як у сутінках зависли,
Я не можу тебе зовсім забути.
Серце дзвенить як донки дзвіночок
Коли в снах приходиш ти до мене,
На ранок сон йде як підпільник
Спалюючи всі видіння про тебе.
Болить давно в грудях жива рана,
У тобі мої роздуми та мрії,
Мені набридло життя серед туману,
Душе моєї милішої любові сади.
О Боже, як я тобою хворий,
Тобою я страчений і натхненний,
Тобою я зачарований і невільний,
Тобою вбито, тобою ж воскрешено.
Скажу тобі без жодних брехливих лестощів -
Люблю тебе серцем і душею,
Ми будемо назавжди з тобою разом,
Не на Землі, то у вічності святий.
Думи тобою серце мені зводять,
У душі сяє образ милий твій,
Вітру мені пісні про тебе заводять,
Моє кохання живе тобою однією.
11
0
223
Біль розлуки
Все наше життя летить із віку до віку
Стираючи в пам'яті бачення та звуки,
І неможливо наш сповільнити біг,
Але можна світло любові запалити одне в одному.
Немає щастя в уявно-хибній чистоті,
До нас радість не приходить без творіння,
Як часто життя проходить у порожнечі
І в пошуках щасливої миті.
Вибач мені за смуток моїх промов,
Я одурів від порожнечі і нудьги,
Тебе побачити я хочу скоріше,
Немає нічого сумнішого за розлуку.
"Бути чи не бути" - завжди одне питання
Нав'язаний не чистою рукою,
Все життя схоже на суцільний допит,
Куди йти і що за імли стіною?
Нам не допоможуть тисячі свічок,
Щоб спокутувати дії та прокляття,
Світ складається з правильних речей,
Не треба темряві в обійми кидатися.
Як багато я хочу тобі сказати
Притиснувши до грудей твої святі руки,
Твій запах ніжний легкими вдихати
Життя без тебе не життя, а пекла муки.
9
0
245
Для чого ми прийшли на Землю
Ми час це вибирали самі,
Прийшли на Землю з інших світів,
Щоб побачити життя під небесами,
Свій шлях пройти творців, а не злодіїв.
Побачити диво земних світанків,
Щоб красу Землі обожнювати,
Не порушувати Творця святих завітів,
Земне життя любов'ю осяяти.
На Землю всі прийшли зі своєю програмою,
У кожного перешкоди свої,
Одна схожа на телерекламу,
В іншій давно зів'ялі сади...
Настав час істини та правди,
Тут кожен може зазирнути в себе,
Але з'явилися нові перепони,
Які Творець створив люблячи.
Матерії проблеми всі тривожні,
У Ангела інша частота,
Від страху життя похмуре і нікчемне,
А від кохання прекрасна і чиста.
Адже чим складніші умови для тіла,
Тим більше в особистості свободи та добра,
А щоб побачити пітьму у свідомості тіла-
Рішучість та любов творця потрібна.
Щоб Людиною стати - не мавпою,
Життя потрібно жити, а не грати в слова,
Звичайно будуть сльози, струси, ями,
Але все це ілюзії розуму.
Життя на Землі як мить одна минає,
І знову Душа йде до зоряного храму,
Де усвідомлення шляху всього проходить,
Угору до Світла піднімаючись світами.
9
0
206
Моя кішка
Моя кішка сидить біля віконця,
Вивчає мудрим поглядом світ,
Вона мила, пухнаста крихта,
Я її всім серцем полюбив.
Радості щасливі миті
Дарує мені її грайлива вдача,
Граціозні усі її рухи,
Чистота кохання в її очах.
Я люблю душі її бурчання,
З нею світ стає іншим,
Музикою звучить її подих,
Їй я зачарований та любимо.
10
0
154
Вічний конфлікт
Функції страху особи немає,
Страх нам свідомістю нав'язаний,
Скільки ж приносить душі різних бід,
Коли розум до страху прив'язаний
Особа не бачить тривимірний наш світ,
Потрібен духовний тут досвід,
Безліч думок летить у наш ефір,
Чути часом навіть тупіт.
Страх пожирає енергію всю,
Немає у його співчуття,
Душу садить до себе на голку,
Життя немає більше сяйва.
Особистість вільна, свідомість немає -
Вічний конфлікт виміру,Особистість духовна, свідомість у слід
Шле їй свою поведінку.
Є у уваги духовний секрет,
Дуже воно допомагає,
Можна перевірити свідомість пораду,
Або того, хто вселяє.
Головне треба собі довіряти
Викинувши страхи, сумніви,
Найчастіше душею себе спостерігати,
І знати закон виміру.
Правда у кожного життя своє,
Замість любові – страх перед Богом,
Все це людям вселив Сатана,
Також ввів спрагу до вад.
Найважливіша в житті порада -
До Світла йди і не бійся,
Страхів так багато, а істини немає,
Життя всім серцем відкрийся.
Ми упускаємо так багато всього,
Радість не бачимо у творінні,
Досить і кроку до кохання одного,
Щоб розвіяти сумніви.
Тільки вперед і ні кроку назад
До життя, до кохання, до просвітління,
Світла не страшний ні морок і ні пекло,
Особистість – є Бога творіння.
8
0
152
Ніколи не здавайся
Щоб у житті не трапилося -
Не здавайся ніколи,
Просто так зараз склалося,
Потрібно у формі бути завжди.
Немає у життя гірше за горе,
Чим у тузі себе занапастити,
По коліно буде море,
Якщо Світло у душі зберігати.
Все, що з нами відбувається,
Було в нашій голові,
Всі проблеми в порох йдуть,
Якщо ти вірний собі.
Всяк буває в нашому житті,
То герой, то переможений,
Багато різних персонажів
У життя заходять, як у вагон.
Все проходить: сміх і сльози,
Біди, свята, роки…,
Щоб з тобою не трапилося -
У позитиві будь завжди.
Якщо в серці Сонце світить
І морози не біда,
Кожен буде на радість вітер,
Не здавайся ніколи.
9
0
151
Енергія
Куди наша увага -
Туди тече енергія,
Немає світу розуміння -
Є спрага їм володіння.
Все життя заради уваги,
Живемо у вік отупіння,
Немає життя розуміння,
Є заздрості затемнення.
Побудовано ієрархію
Для кращого тиску
Навколо одні страждання
І заздрості явища.
Гра йде свідомості,
Щоб прани взяти енергії,
Нав'язані бажання
Рекламними витівками.
Живемо у вік споживання,
Ілюзією покарані,
Немає в людях милосердя,
До уваги всі прив'язані.
Закриті зв'язки з космосом,
Немає в душах натхнення,
Бажання - будь-яким способом,
Аж до самоспалення.
Ох, скільки зірок зірвалося вниз,
Забуто їхнє свічення,
Такий у заздрості сюрприз
Зі Світла в імлу падіння.
Стирає заздрість Світло в душі,
В одну мить,
Все життя пройде як у міражі,
До повного забуття.
У кожного є свій вибір -
Любов чи страждання,
Живучи в гармонії з душею,
Відступить темряви вплив.
8
0
117
Крізь роки
Світло зоряне наді мною,
Душа моя з тобою,
І це таємниче світло,
Сяє в мені багато років,
Всім серцем тебе я кохаю -
Лише з тобою моє щастя.
Світ зоряний над Землею,
Тужу я тобою,
У тобі мої всі мрії,
Всі довгі ночі та сни,
Всі думки мої про тебе
І ми разом разом.
Життя не може так пройти,
Світло любові в темряві піти,
Звернутися тишею, у темряві порожній,
Розчиниться над Землею,
І впасти з небес в обійми драми.
Світло життя в серці ллється,
Душа тобою сміється,
Весь світ заповнений тобою,
Світло зоряне кличе за мрією,
Пройду крізь грози та пітьму,
Я піду за мрією,
Навіть якщо в дорозі пропаду.
Тобою я сумую,
У снах тебе цілую,
Не дай мені зникнути вночі,
Життя тане швидше свічки,
Тебе я душею всією люблю
Крізь роки, крізь віки,
Я кохання тобі назавжди збережу.
7
0
123
Світло Сонця
Я насолоджуюся світлом Сонця
Коли дивлюсь у твої очі,
У грудях від щастя пісня ллється,
Душа злітає у небеса.
У красі твоєї я потопаю
І наповнююся чистотою,
Тобою сумуючи я мрію,
Дихаю як повітрям тобою.
Чарівниця моя рідна,
Тебе я більше, ніж люблю,
Моя ти радість неземна,
За все тобі дякую.
7
0
119
В Нірвану
Ще трохи і я піду в Нірвану,
Закрию всі бажання та мрії,
Подібний я до Вселенського вулкана,
Але помисли душі моєї чисті.
Немає більше сил дивитися на мракобісся,
Прикрившися Світлом у світ вселяють пітьму,
І ллється над Землею смерті пісня,
Імли свято триває в Аду.
Коли ж уже на світі цьому дикому
Закінчиться чорнуха і брехня?
Прикрившись чорти святим Божим ликом
На цвинтарях лякають вороння.
Вже війною пішов брат на брата,
Не всіх дочекаються воїнів додому,
Земля наша покидьками багата,
Давно настав час приставити до них конвой.
Життя на Землі лише одну мить,
Навіщо ж доводити все до риси?
Коли немає в людях до життя поваги,
Тоді приходить смерть із порожнечі.
Мені дорогі всі душі у цьому світі,
Є в кожній людині чистота,
Усі суперечки вирішуються у турнірі,
Адже життя може зникнути назавжди.
14
0
146
Богиня
Прекрасна чарівниця Богиня,
Твоє ясне світло живе в моїй Душі,
Молитвою мені стало твоє ім'я,
Тебе прекрасніше немає на всій землі.
Ти серце світлом щастя наповнюєш,
Своєю великою жіночою красою.
Божественною зіркою в ночі сяєш
Моня мрію в дорогу за собою.
Я захоплений твоєю красою,
Ти казка у житті, солодкий, ніжний сон,
Я захоплююсь кожну мить тобою,
У тебе Душею я назавжди закоханий.
У тобі потоки радості та щастя
Заснули давно в мені,
Любов у Душі розвіяла негоду
І щастям освятило життя у темряві.
Зіркою кохання в моїй душі сяє
Твоя неповторна краса,
Твій погляд у Душу творіння посилає
І освітлює світлом небеса.
Чарівниця, прекрасна Богиня,
Я засліплений твоєю красою,
У ночі мені зірки шепочуть твоє ім'я,
А твій образ став для мене святим.
12
2
150
Думки
Ох, скільки ж думок не моїх
Гніздяться в голові,
Бажань безліч чужих
Як пилу на траві.
Приходять думи із глибин
Невидимих світів,
Розум збуджуючи як морфін
У потоці "дивних" снів.
Ми за мирською суєтою
Не бачимо багато зла,
А за духовною порожнечею
Все життя наше мертве.
Надія не врятує мрію
Без дії вперед,
І з душі всю чорноту
Ніхто не прибере.
Маніпуляцію людьми
Придумав Сатана,
А щоб більше душ зібрати
Нав'язана війна.
Так і маримо в непроглядній темряві
Закривши на всі очі,
Віддавши свободу брудній імлі
З покірністю раба.
Коли прокинемося від сну
Все буде тут не так,
Споруджено для рабів вдома
З назвою ГУЛАГ...
Так багато думок не моїх
Кружляють у голові,
Спокійніше було б жити без них,
Але все в мені.
12
2
137
