Набридло
(18+)
Ох, як же мені все це набридло, Куди не глянь скрізь одне шахрайство, Ні нікому до чужого болю справи, Уми всім задурманили брехню. Згажені моралі всі закони, Твориться у світі повне свавілля, Нас правді вчать шахраї та злодії, Така вже видно у Землі доля. Час настав з цим розібратися, Давно у в'язниці має сидіти злодій, А не своїм життям насолоджуватися, Людей простих рахуючи за звірина. У жадібності немає совісті та честі, "Слугою" народу бути тепер шана, І кожен на своєму нагрітому місці, Все для себе коханого краде. По суті ми живемо зараз у неволі, І це потрібно все переглянути, Немає у раба ні Батьківщини ні волі, Є тільки право у муках померти. Ранок настав - треба прокидатися- Тим хто не хоче нових у житті бід, І вистачить перед злодіями принижуватися, Настав час для своїх перемог!
2023-07-21 18:51:00
7
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4793
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3168