Долі сади
Є в житті Сонце, імла, тумани, Морози, завірюхи та дощі, Є також люди-талісмани, Якщо ти поряд – щастя чекай. Все в тебе буде чудово, Підвладно всі твоїй мрії, Але як стає жахливо, Коли йдуть – бути біді. Вся справа у доброті енергій У цих казкових людей, Усі збудуться твої хотілки, Нема краще їх тобі друзів. Вони приходять у житті наші, Щоб вирівняти долі сади, Всі думки стануть кращими за ваші І виростуть кохання квіти. Вам не страшні Місяця затемнення, І ворожіння поганих людей, Лише щастя в житті, натхнення, І безліч лихих ідей. Є в житті страхи та обмани, Так багато різних соц. мереж, Є також люди-талісмани, Надрівняльники людей.
2023-07-14 21:21:43
10
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1898
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11283